Усна народна творчість звеличила ім’я Олексія Довбуша в піснях, легендах і оповіданнях, назавжди відбито в назвах гірських скель. І це не дивно. Століттями пригноблений, бедний народ чекав для себе оборони, з надією дивився на сміливців, які не корилися ні панам, ні самій долі, прагнули полегшити життя бідних людей. Селяни часто терпіли такі несправедливості від багатіїв, яких виправдували, незважаючи на глибоку християнську віру, насильство над ними й навіть їх убивство

Проте, я думаю, що не можна вважати виправданої жорстокість до шляхетного розбійника Довбушеві, хоча він і діяв заради поліпшення долі бідних людей. Адже це могло мати й мало іноді ще гірші наслідки для селян - облави, масові арешти, конфіскацію майна й переслідування за приховання злочинця. З іншого боку, навряд чи замислювалися б багаті люди, роблячи несправедливості, якби не знали, що їх може осягти якщо не покарання Боже, то рука мужніх народних месників в особі Олексія Довбуша або когось іншого