Де світлий розум і добра воля сила И потужна праця панує на благо нам, Не може зло й морок з’явитися там, Де блищать ці дивовижні світила. Ґете «Фауст» «Сьогодні будь-яка серйозна розмова зводиться до трьох головних питань: перший - це шукшинский питання: що з нами відбувається? Два інші були задані раніше: що робити й хто винуватий?» (В. Распуган). Дуже вірно визначив В. Распутін сучасні шукання, їхнє притягання до проблем, піднятим ще росіянці класичною літературою. Прийшов час осмислити пройдений нашою країною шлях, здійснення й втрати її минулого, подальшу її хода

У ряді добутків, які вирішують цю проблему, коштують романи «Білі одяги» В. Ду-Динцева й «Зубр» Д. Граніна. Спробую проаналізувати ці добутки. Владимир Дудинцев - людина дивної долі, з досвідом зображення помилкових шляхів учених у неясні роки «адміністрування науки», і автор відомого роману «Не хлібом єдиним».

Воістину це про нього, Володимирі Дудинцеве, що не хлібом єдиним був живий у важкі роки свої. «У романі «Білі одяги», - говорить В. Дудинцев про свій новий добуток, - я хочу зірвати маски, під якими ховається зло. Мені хотілося б озброїти гарної людини безпомилковими критеріями для розпізнання добра й зла». Про добро й зло, про гарних і безчесних людей оповідає автор. Про добро, що безкорисливо й спрямовано на служіння людям. Про зло, що тріумфує, але тріумфує тимчасово. «Добро хоче ближньому приємних переживань, а зло, навпаки, хоче йому страждання

Добро хоче вберегти когось від страждання, а зло хоче відгородити від задоволення. Добро радується чужому щастю, зло - чужому стражданню. Добро страждає від чужого страждання, а зло страждає від чужого щастя». У центрі оповідання біолог И. И. Стри-Галев, людина, про яке автор говорить: «…я завжди симпатизував і співчував гарній, чесній, обдарованій людині, здатному глибоко задуматися

Людині, для якого міркування стало звичкою. Тому, чиї помисли про себе уступають помислам про те, що потрібно всім». copyright