Поема “Дванадцять” одне з найдужчих і сучасних добутків російської поезії початку XX століття. Це неупереджений, об’єктивний щоденник революційних подій. В основі добутку конфлікт, боротьба стара й нового, боротьба двох “мирів”. Поет виступає за творення в революції, а не за руйнування

Його тягне поезія революції, але лякає російський бунт, якого так боявся ще Пушкін. Поема “Дванадцять” побудована на контрастах: “Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер!

” Контрастні по своєму зображенню “буржуй на перехресті”, “невеселий товариш піп” і идущие “дванадцять чоловік”. Автор співчутливо ставиться до червоноармійця Петрухе, що не злодій, не вбивця. Він іде розтрощувати старий мир. “Коштує буржуй, як пес голодний, коштує безмовний, як питання, і старий мир… коштує, піджавши хвіст”. Ніщо не може протистояти стихії народної революції

Але творення складніше руйнування. Нравственно-эстетический конфлікт поеми зіткнення добра й зла, майбутнього й минулого в самих людях. На авансцену вийшли насамперед знедолені й принижені. Автор співчуває ім. Але кожний чи здатний витримати іспит на звання нової людини? Революція Блоку революція з