Болеслав Прус (псевдонім Олександра Гловацкого) є в польській літературі одним з найвидатніших письменників-реалістів. Важке дитинство, участь у повстанні й наступний висновок у царській в’язниці залишили в його душі глибокий слід. Перемінивши ряд професій, від репетитора до слюсаря на заводі, Прус стає співробітником гумористичного журналу. М. Сен-кевич дуже тонко помітив, що «на дні гумору Пруса, так веселого й щирого, лежать сльози».

Спочатку Прус пише невеликі оповідання, новели, серед яких досить багато про дітей і призначених для дитячого читання. Він виявився у своїх оповіданнях прекрасним знавцем дитячої психології, зумів дуже правдиво показати долі беззахисних маленьких мешканців суворого капіталістичного миру, долі завжди сумні й навіть трагічні. Як і Элиза Ожешко, він оголював страшні виразки польського суспільства, може бути, із ще більшою прямотою. Щодо цього характерна новела «Антек» (1881) -про маленькому сільському хлопчику, талановитому, допитливому, несхожому на інших сільських хлопчиськ. Але у виродливій дійсності в Аптека немає майбутнього, йому призначене або загинути в міських провулках, або повернутися до темного сільського буття. Вибору немає. Новели «Сирітська частка», «Пригоди Стася», «Шарманка», «Анелька» і інших - ліричні оповідання, небагато смішні, небагато смутні - адже дитина по своїй природі звернена до добра й веселощів. Намагаючись показати, що відбувається з одним героєм типово й для інших, другорядних персонажів, Прус уводить паралельні долі, або сюжетні лінії (наприклад, Ясь і Паневка в «Сирітській частці»). Добутку для дітей можуть читати й дорослі, і та філософська глибина, що вислизне від дитини, дійде до дорослого читача. Тому в оповіданнях і новелах Пруса є й ліричні, і філософські відступи й узагальнення, що наштовхують на певні висновки - завжди не на користь існуючого миропорядка.

Новели Пруса були відомі в Росії ще до Великої Жовтневої революції. Окремими виданнями для дітей виходили «Антек», «Гріхи дитинства», «Михалко», «Пригоди Стася», «Сирітська частка», «Шарманка». Їх публікували також прогресивні журнали «Джерело», «Сходи», «Дитяче читання» і інших. Зараз його добутку, наприклад «Антек», «Сирітська частка», продовжують видаватися для дітей