Серед пам’яток світової культури особливе місце посідає священна Біблія, найстаріша Книга книг. Вона дає відповіді на питання, які завжди хвилювали людей, допомагає їм розв’язувати складні проблеми. Біблія складається із сімдесяти семи книг, написаних у різні часи, різними авторами, різними жанрами, стилями, навіть мовами. Але всі вони сприймаються як єдина й неподільна на частини книга, як суцільний текст, що відтворює пошуки і життєвий досвід, норми моралі й джерела людської мудрості.

Біблія складається з двох розділів: Старого Завіту і Нового Завіту. У першій частині розповідається про початок світу і створення людини, про її життя , про недосконалість людей, занепад звичаїв і всесвітній потоп. Завершується Старий Заповіт Книгами Пророків, що є книгами надії. Думку про відродження зруйнованого зв’язку між Богом і людством продовжує Новий Заповіт. У цій частині докладно розповідається про життя Ісуса Христа, його вчення, вчинені ним чудеса, його смерть, воскресіння й вічне життя. Ісус Христос — це Месія, володар Царства Божого, його місія — проповідувати любов і підтверджувати її добрими справами.

Біблія є пам’яткою найдавнішої писемності людства, що включає юридичні кодекси, міфи, легенди, притчі, хроніки, псалми. Біблія — найвідоміша книга , перекладена 1829 мовами й наріччями. Існує Біблія вже понад три тисячі років і житиме, думаю, вічно. Вона вважається святою, бо проголошує Слово Боже, одстоює високі моральні цінності. Біблія є витвором витонченої словесності і має літературно-художнє значення.

Яскраві й мудрі біблійні образи надихали на створення нових творів письменників і художників, композиторів і кінематографістів. Як у сиву давнину так і сьогодні всі люди, які прагнуть морального вдосконалення, вірять у справедливість і добро, звертаються до Біблії. Той, хто не читав цієї книги, не може вважати себе освіченою людиною. Але, я впевнена, таких людей з кожним днем стає все менше й менше.

Біблія — найвидатніша літературна пам’ятка, Книга книг, перекладена багатьма мовами світу. Це не твір художньої літератури. Біблія— це величне і філософське вчення про світ, про людей, про одвічні моральні та духовні цінносі нашого світу. Ісус Христос — Син Божий, один із головних героїв Біблії, хоча і не можна визначити головних або другорядних героїв цієї величної книги.

Усьому світові відомі притчі Ісуса Христа, що дивують нас своєю образністю та глибоким філософським змістом.

Найвідомішою є притча про сіяча. Про що ж ідеться у цій притчі? «Вийшов сіяч, щоб сіяти, і ті зерна, що він сіяв, одні впали край дороги, і пташки повидзьобували їх, другі впали на кам’янистий грунт, де посохли, інші впали в терен, і терен поглушив їх, а ті, що впали на добру землю, зродили. Ось такою, на перший погляд простою, є притча про сіяча, але вона має глибокий символічний підтекст і є надзвичайно повчальною. Зерна порівнюються з людьми, які слухають вчення Христове. Ті, які не розуміють почутого, подібні до зерен при дорозі: їх краде лукавий. Дехто сприймає сказане, але потім спокушається. Дехто приймає та розуміє все, але побутові щоденні клопоти, ніби терен, не дають зернам родити. А ті люди, які слухають слово і плід приносять, подібні до зерен, що впали у добру землю.

Мене глибоко вразила ця притча, і я довго міркував над її змістом. Нарешті я дійшов висновку, що вона й справді стосується нашого життя. Вона стосується не тільки тих, хто слухає про Царство Небесне, а й тих, хто просто чує у своєму житті якісь корисні добрі слова. Адже люди, на жаль, не завжди їх сприймають, уподібнюючись до зерен на кам’яному грунті або зернам у терені.

Із притч Ісуса Христа мені також дуже запам’яталася притча про невід. Ісус проповідував, що Царство Небесне подібне до невода, який закинули в море, витягли. А потім усе добре, що потрапило до невода, залишили, а непотріб відкинули геть.

Особисто мені дуже подобається те, що кожну притчу Ісуса Христа можна розглядати не тільки з точки зору християнського вчення, а й просто як надзвичайно повчальні слова для життя будь-кого з нас. І справді, якій кількості людей бракує вміння відкидати геть усе лихе в собі, залишаючи тільки добре!

Дуже цікавими є також притчі про скарб та про перлину. Я з великим задоволенням читав притчі Ісуса Христа. На мою думку, кожна людина має прочитати Біблію, незалежно від її віри. Адже Біблія є не тільки книгою про християнське віровчення, а й справжньою скарбницею мудрості, духовною цінністю всіх поколінь та всіх народів.