Біблія належить усім, атеїстам і віруючої, дорівнює. Це книга людства. Ф. Достоєвський Біблія, її легенди й заповіді протягом от уже багатьох століть є невичерпним джерелом натхнення й міркувань багатьох філософів, письменників, художників. Біблійні сюжети лежать в основі величезної безлічі різних творів мистецтва, причому їхня первісна інтерпретація знаходить всі нові й нові трактування, переосмислюється, розглядається в незвичайні ракурсах

М. А. Булгаков у своєму романі “Майстер і Маргарита” не тільки використовує християнські мотиви, але й видозмінює їх, доповнюючи необхідними, на його погляд, елементами. За допомогою інтерпретованих у такий спосіб обликов Диявола й Христа автор намагається показати читачеві своє бачення проблеми добра й зла, щирої й помилкової моральності. Образ Христа в романі втілений в Иешуа Га-Ноцри, оскільки його ідеї, його філософія розуміння миру тісно переплітаються з біблійними заповідями, що призивають до добра, милосердю, всепрощенню

Иешуа, як і Христос, наділений здатністю зціляти хворих, його ціль - допомагати стражденним, шукаючим, що помиляється. Створюється навіть враження, що йому дана здатність читати думки, хоча це, скоріше, спостережливість і вміння зв’язувати факти. Иешуа нікому не нав’язує свій шлях, але намагається кожному допомогти знайти свою дорогу. І все-таки, незважаючи на таку подібність, це не біблійний Христос: Иешуа не Богочеловек, а людина, що знає й несе істину. Це образ земний, &copy A L L S o c h. r u реалістичний, позбавлений чудесного, що не зменшує, а можливо, ще більше підкреслює його велич

Дуже цікавий образ Воланда - переосмисленого Булгаковим Сатани. У романі це не втілення абсолютного Зла, а караючий меч правосуддя, що прокладає дорогу до пізнання істини. Саме тому, навіть маючи нескінченну владу над людьми й подіями, він уважно прислухається до Иешуа, виконує його прохання, у результаті чого Майстер і Маргарита знаходять довгоочікуваний спокій

Прибувши зі своєю свитою в Москву, Воланд зовсім не мав на меті безупинно робити підлості й гидоті, плести мережі інтриг, як напевно надійшов би на його місці теперішній Сатана. Ні, Воланда цікавить питання: ” чизмінилися городяни внутрішньо за час його відсутності? І побачив, що зло, низинний початок як і раніше занадто часто бере гору над добром, гуманізмом, порядністю, а це значить, що й поняття Віри, Надії й Любові на землі перекручені

И Воланд вершить правосуддя, даючи людям зрозуміти своїми красномовними уроками, що вони помиляються. Ще один “мовець” біблійний образ, чиє ім’я навіть не змінене, - це герой роману Майстри Понтій Пілат. Але й цей образ М. Булгаков зумів показати з несподіваної сторони

Біблійний Пілат після осуду Христа на страту умив руки, показуючи цим, що знімає із себе -4 відповідальність за цей учинок, перекладаючи провину на плечі іудеїв. Пілат булгаковський не зміг зняти зі своєї душі відповідальність за смерть Иешуа, тому що при житті останнього, у бесідах з ним побачив світло істини й, втративши його, мучається духовно. Але ж у нього була можливість урятувати Га-Ноцри, але він нею не скористався. І цього Пілата, що несе відповідальність за свій вибір, Булгаков карає безсмертям. Я думаю, що переосмисленням біблійних образів Булгаков хотів зняти з них наліт однозначності, одномірності

Добро й зло у світі ніколи не бувають рафінованими, абсолютними, так само як світла немає без тьми й навпаки. Ці поняття настільки зв’язані й переплетені, що не гнітять, а скоріше, доповнюють один одного. Адже не зрячи Воланд персоніфікує собою “частина тої сили, що вічно хоче зла й вічно робить благо”.

Добро й зло - у серцях і душах людей, а не на Небі й на Землі, і забувати про це нельзя.