Спочатку було Слово… Так починається книга книг - Біблія. Саме в слові бере весь свій початок. Сьогодні ми не надаємо слову такого великого значення, як у стародавності. Людина мало стурбована тим, як він говорить. Йому важливіше те, що він говорить. Важливо передати в слові побільше інформації. Наше мовлення стало одноманітної, неемоційної, у ній багато вульгаризмів, а те й недрукованих слів і виражень

Серед молоді зараз дуже популярна своя особлива мова. Його називають молодіжним сленгом, або жаргоном. Мені здається, що такі наші слівця, як «врубатися», «замолодь», «прикид», «відморожений» і інші, потрібні іноді як протест проти стандартності, язикових штампів, проти словесної пишності й марнослів’я

Іноді хочеться спілкуватися зі своїми однолітками так, щоб дорослі не проникали в мир наших інтересів, хочеться просто побалакати про своєму на «своєму» мові

Але набір слів молодіжного сленгу невеликий. Деякі вчені-філологи затверджують, що, якщо людина постійно користується такою мовою, вона дурніє, навіть голос його не розвивається, а стає монотонним, втрачаючи своє звукове різноманіття

Людині, щоб виразити складний мир своєї душі, потрібний цілий мир слів, а не тісне коло сленгу. І рука тягнеться до томика Пушкіна, Блоку, Толстого. От уже де дивне Царство Слова! Починаєш по-новому розуміти значення біблійного рядка: «Спочатку було Слово…» Прекрасні слова наповнюють наші душі високими почуттями. А ще в слові відбита Історія. От як писав про слово великий письменник И. А. Бунін:

Мовчать гробниці, мумії й кістки, - Лише слову життя дане: Із древньої тьми, на світовому цвинтарі, Звучать лише Письмена