Бангладеш і відносини з іншими країнами | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Бангладеш і відносини з іншими країнами

У складі Британської Індії землі сучасної Бангладеш (тоді східна Бенгалія) перетворилися в провідний у світі район експорту джуту. Його волокно перероблялося на підприємствах Калькутти і її околиць і вивозилося на зовнішні ринки через Калькуттский порт. Історія території Бангладеш до 1947 охарактеризована в статті ІНДІЯ Коли в 1947 англійське панування в цьому регіоні припинилося, відбувся розділ на переважно індуську Індію й переважно мусульманський Пакистан. Східна Бенгалія ввійшла до складу Пакистану, будучи відособлена від його західної частини 1600 км індійської території, де залишилася Калькутта. Це позбавило нову провінцію колишнього економічного центра

У період між 1947 і 1961 економіка Східного Пакистану перебувала в стані стагнації. Бенгальці не були повноцінним образом представлені в пакистанській армії, парламенті й центральному державному апарату, а уряд вкладав основні кошти в господарський розвиток західних провінцій. Крім будівництва джутових фабрик, переважно на засоби інвесторів із західної частини країни, у промисловості Східного Пакистану було важко виявити інші позитивні зрушення. Населення ж провінції росло швидше, ніж збільшувалося виробництво рису, і доводилося розширювати імпорт продовольства. Хоча джут служив головним джерелом валюти для всієї країни, східна провінція істотно відставала за рівнем життя від Західного Пакистану

На чолі національно-визвольного руху наприкінці 1960-х - початку 1970-х років устав Шейх Муджибур Рахман, керівник партії Авами ліг, що виступила 26 березня 1971 з декларацією про державотворення Бангладеш. Після громадянської війни, у якій Індія підтримала повсталих, 16 грудня 1971 пакистанські урядові війська здалися, що з’явилося вирішальною перемогою на шляху становлення нової держави. У січні 1972 Муджибур Рахман повернувся з вигнання й зайняв пост прем’єр-міністра Бангладеш

Муджибур Рахман висунув чотири основних принципи, яких повинне було дотримуватися молода держава: націоналізм, соціалізм, секуляризм і демократія. Він приступився до роззброювання бойових повстанських загонів і запросив закордонних економістів для розробки програми розвитку країни по соціалістичному шляху. В 1972 була проведена націоналізація багатьох промислових підприємств, включаючи джутові й бавовняні фабрики й цукрові заводи, а також банків, страхових компаній і чайних плантацій. Наприкінці 1972 був заснований парламент. Состоявшиеся в березні 1973 загальні вибори принесли перемогу Авами ліг

Улітку 1974 сильні повені завдали величезної шкоди посівам рису й послужили причиною масового голоду. Недостача продовольства вкупі з різким підвищенням цін на нафту привели до значного росту інфляції. Престиж керівництва країни впав, що в сполученні з обвинуваченнями режиму в непотизмі й корупції підірвало авторитет прем’єр-міністра. У грудні 1974 уряд увів воєнний стан. Відповідно до виправлень до конституції, прийнятими в січні 1975, відбулися заміна демократичного парламентського ладу президентським правлінням і перехід до однопартійної системи. Муджибур Рахман став президентом і оголосив про необхідність «другої революції», що повинна покінчити з корупцією й тероризмом. У червні всі незалежні газети були закриті. Прагнення прем’єра встановити авторитарний режим збільшило невдоволення армії, і 15 серпня 1975 група офіцерів здійснила переворот, убивши Муджибура Рахмана й більшість членів його сім’ї (його дочка Хасина, майбутній прем’єр-міністр, у цей час перебувала за межами країни).

Після двох невдалих путчів на початку листопада 1975 командуючий армійськими збройними силами генерал-майор Зиаур Рахман (Зиа) став провідником нового режиму й послідовно займав пости головного військового адміністратора з листопада 1976 і президента із квітня 1977. Зиа докладав енергійних зусиль, щоб домогтися зростання виробництва продовольства, наголошуючи на іригацію, і одночасно впровадити в маси програму «планування сім’ї». При новому президенті відбулося істотне зрушення в зовнішній політиці країни. Муджибур Рахман привів Бангладеш до незалежності, користуючись потужною підтримкою Індії, і тому дотримувався проиндийской лінії. Зиа був настроєний до Індії більш критично, особливо через конфліктну ситуацію по питанню про стік вод Гангу, що виникла після зведення на індійській території греблі Фаракка.

Зиа переміг на президентських виборах у червні 1978, а у вересні заснував Націоналістичну партію Бангладеш (НПБ), що домоглася великої перемоги на парламентських виборах у лютому 1979. Тоді ж Зиа скасував закон про надзвичайний стан. 30 травня 1981 Зиа був убитий під час невдалого заколоту, і пост президента зайняв віце-президент Абдус Саттар. Однак він не користувався підтримкою військових, і 24 березня 1982 командуючий збройними силами генерал-лейтенант Хусейн Мухаммад ершад зробив безкровний переворот. У червні ершад оголосив про зміни в державній економічній політиці й повернув у приватний сектор підприємства найважливіших галузей промисловості, насамперед джутової й целюлозно-паперової. У листопаді 1983 ершад ініціював утворення партії Джатия й у наступному місяці проголосив себе президентом. Однак його уряд зштовхнувся із сильною опозицією з боку НПБ, який керувала вдова Зиаур Рахмана - Халеда Зиа, і Авами ліг на чолі з дочкою Маджибура Рахмана - Шейх Хасиной Вазед. Страйки й антиурядові виступи привели до розпуску президентом парламенту в 1987 . Проти проведення призначених ершадом на 1988 нових виборів виступили й НПБ, і Авами ліг. У листопаді 1990 обидві партії прийшли до єдиної позиції по питанню про відставку ершада.

20 листопада 1990 об’єднана опозиція провела загальний страйк, вимагаючи, щоб ершад відмовився від влади. Президент увів у відповідь надзвичайний стан, але в наступні дні в Дакке й інших містах країни почалися зіткнення між опозиційними силами й поліцією. 30 листопада в столиці пройшла 100-тисячна демонстрація проти ершада, і 6 грудня 1990 він змушений був піти зі свого поста. Опозиція призначила президентом і главою тимчасового уряду голови Верховного суду Шахабуддина Ахмеда

У лютому 1991 у країні були проведені загальні парламентські вибори. У них взяли участь близько 70 політичних партій. Перемога дісталася Націоналістичної партії Бангладеш, що завоювали 170 з 330 місць у Національних зборах. Коаліція, очолена Авами ліг, одержала 84 місця, що підтримувала ершада партія Джатия - 39, а мусульманська Джамиат-е-Ислами - 20. У березні 1991 Халеда Зиа зайняла пост прем’єр-міністра й сформувала уряд із представників своєї Націоналістичної партії Бангладеш (НПБ). Халеда Зиа народилася в 1 9 45 у простій сім’ї, і до 1981 залишалася домогосподаркою, звернувшись до політичної кар’єри тільки після загибелі її чоловіка - президента Зиаура Рахмана.

Нової адміністрації майже відразу ж довелося боротися з важкими наслідками руйнівних природних катаклізмів. У квітні над країною вибухнув спустошливий ураган, у результаті якого 130 тисяч чоловік загинули й 10 мільйонів залишилися без даху. Сотні жертв було в результаті ураганів у травні й червні. Уряд запросив в інших країн допомога в розмірі 200 мільйонів доларів

Влади покарали колишнього диктатора країни ершада: у червні 1991 він був присуджений до 13 років тюремного ув’язнення за обвинуваченням у незаконному володінні зброєю. Але головним завданням уряду Халеди Зиа була конституційна реформа. Опозиційна Авами ліг домагалася відновлення парламентської республіки, тоді як НПБ відмінювалася до збереження президентської системи, але в підсумку поступилася. У серпні 1991 Національні збори одноголосно затвердили повернення до парламентської системи британського зразка, повноваження президента значно обмежувалися. На пост президента парламент обрав Абдура Рахмана Бисваса.

При уряді НПБ підсилився вплив ісламського фундаменталізму. Клерикальні кола розгорнули кампанію цькування проти відомої письменниці Таслими Назрин, що виступала за жіночу рівноправність, ісламістські організації загрожували їй смертю. Проти її була порушена справа в обвинуваченні в богохульстві. Авами ліг і студентські організації Бангладеш провели 31 липня 1994 загальний страйк, засудивши наростання фундаменталізму. У серпні 1994 Таслиме Назрин, що здався поліції, було дозволено виїхати Вшвецию.

Pages: 1 2

Збережи - » Бангладеш і відносини з іншими країнами . З'явився готовий твір.

Бангладеш і відносини з іншими країнами





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.