Художньої глибини творам Б. Нємцової і О. Кобилянської надає змалювання взаємовизначеності трьох іпостасей життя (природа – жінка – гармонія). Пейзажі О. Кобилянської моторошно-красиві, у Б. Нємцової привабливі, вони зливаються з незвичайними порухами душі персонажів. Поважність гір зі шпилями, зверненими догори, ніби спонукають Тетяну, красну туркеню з повісті «В неділю рано зілля копала…», вражену зрадою Гриця, убити те лихо, що знівечило її щастя.

Гедвіка з оповідання «Сестри» Б. Нємцової не зносить ні обману, ні покинутості, безвольно передається владі безвихідного становища, подібно як «сонце передає володіння брату місцю, який тихо піднімається з іншої сторони» [6, 179].

Природа для Б. Нємцової – це досконалість краси, принадність, мова неба, вищих сил. «Природа для Кобилянської означала передусім самодостатність», – як слушно зауважила Т. Гундорова [1, 36]. Жінкам-письменницям притаманне особливе чуття ставлення людини до природи, їх обурює власницький погляд на життя лісу. Питання про сенс культури, тісно пов’язаної з природою, спостерігаємо у повісті «Бабуся» Б. Нємцової і в новелі «Битва» О. Кобилянської.

Отже, Б. Нємцова та О. Кобилянська виступили у літературі послідовними феміністками. Вони творили в різний історичний час, виражаючи жіночі ідеали краси. Героїнь реалістично-сентиментальних творів Б. Нємцової та О. Кобилянської споріднюють чуттєвість, вразливість. Життєвий досвід, широкий погляд на світ властивий героїням оповідань і повістей Б. Нємцової. «Тип інтелігентної жінки» О. Кобилянської аристократизмом духу протиставлений зовнішній привабливості та мужності чоловіків.

Будучи глибоко самобутніми й неповторно національними, письменниці ствердили, що жіночі цінності по-справжньому можуть розкривати тільки жінки.

І творчість Б. Нємцової, і творчість О. Кобилянської належать до тих художніх явищ, які значно збагачують світову феміністичну літературу, нагадують, що прекрасний світ, гармонію, красу, суспільні пріоритети великою мірою творять жінки. Письменниці вправно синтезували феміністичний дискурс національної та західноєвропейської традиції.

Майя Хмелюк

Література

1. Гундорова Т. Ольга Кобилянська contra Ніцше, або народження жінки з духу природи // Гендер і культура: Зб. ст. / Упор. В. Агеєва, С. Оксамитна.– К.: Факт, 2001.– С. 34–35.

2. Денисюк І. О. Дві еротичні новели О. Кобилянської // Наук. вісн. Чернів. ун-ту: Слов’янська філол.: Зб. наук. пр.– Чернівці, 1999.– Вип. 58–59.– С. 35–37.

3. Журавська І. Божена Нємцова // Нємцова Б. Бабуся.– К.: Держ. вид-во худ. л-ри, 1962.– С. 231–240.

4. Кобилянська О. Ю. Слова зворушеного серця: Щоденники; Автобіографії; Листи; Статті та спогади / Упоряд., передм. Ф. П. Погребенника.– К.: Дніпро, 1982.– 359 с.

5. Нємцова Б. Бабуся.– К.: Держ. вид-во худ. л-ри, 1962.– 240 с.

6. Нємцова Б. Сказки. Повести. Рассказы.– М.– Л.: Гос. изд-во худ. лит., 1961.– 643 с.

7. Погребенник Ф. Гірська орлиця // Кобилянська О. Ю. Твори: В 2 т.– К.: Дніпро, 1988.– Т. 1.– С. 5–22.

Pages: 1 2