Астана (до 6 травня 1998 року - Акмола) оголошена столицею Республіки Казахстан з 10 грудня 1997 року Указом Президента Республіки Казахстан від 20 жовтня 1997 року й зі схвалення Парламенту Республіки Казахстан. Міжнародна презентація нової столиці Казахстану - Астани відбулася 10 червня 1998 року. Першою столицею Казахстану з 1920 року було місто Оренбург (нині в Російській Федерації). В 1925 році столиця Казахстану була перенесена Вкзил-Орду.

Спорудження Турксибу стало основною причиною переносу столиці в Алма-Ату. Юридично це відбулося 3 квітня 1927 року, фактично переїзд відбувся в 1929 році

Перенос столиці з Алмати був обумовлений економічною, екологічною, географічною доцільністю

Алмати перебуває на великому віддаленні від географічного центра республіки. Крім того, по чисельності населення місто наближається до оцінки в 1,5 млн. чел. і стає малоперспективним по просторовому розміщенню. Місто щільно забудоване, густо населений і не має вільних площ для свого розвитку. Загострено транспортні проблеми. У ньому рік у рік ускладнюється екологічне положення - по забрудненню Алмати виходить на перше місце серед казахстанських міст

Після докладного вивчення всієї території Казахстану по 32 параметрам, серед яких: соціально-економічні показники, клімат, ландшафт, сейсмічні умови, навколишнє середовище, інженерна й транспортна інфраструктура, будівельний комплекс, трудові ресурси й інші, із всіх варіантів найбільш кращим виявилося місто Акмола

Стан міста, його територія, знаходження практично в географічному центрі Казахстану й поблизу великих господарських регіонів, на перетинанні великих транспортних магістралей, наявна можливість збільшення чисельності населення до 400 тис.чіл., добре налагоджене тепло-, водо- і енергопостачання, розвинена транспортна інфраструктура, нормальна екологічна обстановка визначили цей вибір

Акмола починає свою історію з 1830 року, коли в урочище Карауткуль було почате будівництво міцності Акмола

“Акмола - головне містечко Акмолинского округу області сибірських киргизів на ріці Ішим. Центральний по своєму положенню пункт всієї області з’єднаний пікетними дорогами й лініями на сході з містом Каргали, на півдні - зі зміцненням Актау, на заході - з Атбасарской станицею й через неї - з Кокчетавом”. Ці рядки з “Географічно-статистичного словника Російської імперії”, виданого в 1863 році в Санкт-Петербурзі, свідчать про те, що вдале географічне розташування Акмоли було відзначено вже в ті роки

По джерелах, акмолинские степу завжди були контактною територією, де взаємодіяли різні етноси й культури. У середині першого тисячоріччя до нашої ери через ці степи пролягав так званий шлях через Великий степ, що згадується давньогрецьким істориком Геродотом. Згодом він трансформувався в широко відомий Великий Шовковий шлях. На численних караванних тропах розташовувалися міста, у яких процвітали торгівля й ремесла, а населення, крім традиційного тваринництва, займалося обробкою землі. Це були вогнища цивілізації

Акмола й в 19-м сторіччі була великим торгово-економічним центром степу. 16 липня 1863 року Акмола офіційно була оголошена окружним містом

21 жовтня 1868 року згідно “Тимчасовому положенню по керуванню в степових областях Оренбурга й Західно-Сибірському генерал-губернаторстві” була заснована Акмолинская область із центром в Омську. Омськ на той час був центром Західно-Сибірського генерал-губернаторства. Є припущення, що Акмолинская область була названа так тому, що в перспективі центр планували перенести в Акмолу. Ці припущення підтверджує той факт, що в 1879 році генерал-майор Дубельт представив у МШС Росії проект будівництва залізниці Тюмень-Акмолинск.

Перші 30 років населення Акмоли становило не набагато більше 2 тисяч чоловік. За наступні 30 років з 60-х по 90-е роки 19 століття населення міста виросло втроє. У виданому в 1893 році в Санкт-Петербурзі збірнику “Волості й населених місць Акмолинской області” відзначалося, що Акмолинск - повітове місто з населенням 6428 душ, у ньому 3 церкви, 5 шкіл і училищ, 3 заводи

Такий був перший етап найбільш сильного розвитку міста

Другим, найбільш важливим етапом у розвитку міста стало освоєння цілини. У грудні 1960 року місто з населенням близько 100 тисяч жителів став центром Цілинного краю, куди входили всі північні області Казахстану. Незабаром, в 1961 році Акмолинск був перейменований Вцелиноград.

Зі скасуванням в 1971 році Цілинного краю Цілиноград став центром області. В 1992 році місту повернули його колишню назву - Акмола

Акмолинская область розташована на півночі центральної частини Республіки Казахстан. Територія становить 96,8 тисяч кв.км. Характер поверхні неоднорідний: мелкосопочник, невисокі гори, рівнинні й річкові долини. На півночі - відроги Кокшетауской височини, у південній і південно-східній частині виступають відроги Сариарки (Казахського мелкосопочника), північно-східна частина - рівнинна

Клімат різко континентальний, з різко зростаючої до півдня посушливістю. Середня температура січня - 14-18, липня 20-24 градуса по Цельсию. Узимку морози досягають - 40, літо печеня, понад 35 градусів, з курними бурами й суховіями. Тривалість теплого періоду 194-202 дня, холодного - 163-171 день. Безморозний період 105-130 днів. Річна кількість опадів 200-300 мм.

Найбільш великі ріки - Ішим, Нура, озера - Тениз, Карасор, Коргальжин, Баликтиколь, Кипшак.

Тваринний мир області нараховує 55 видів млекопитающихся, 180 видів птахів, 30 видів риб. Найбільш рідкі з них - архари, балабани, беркути, дрохви, журавлі-беладони, орли степові, пелікани кучеряві, стрепети, фламінго - занесені в Червону книгу. Для охорони рідких, зникаючих видів тварин на території області створені Коргалжинский державний заповідник і ряд заказників

В області виростає 66 видів рослин. Площа всіх зелених насаджень і масивів становить 4391,6 га.

Населення області по переписі 1989 року склало 866,5 тисяч чоловік. Щільність населення - 7,5 чел. на 1 кв. км.

В Астане проживає 271 тисяча чіл

У місті функціонує цілий ряд вищих навчальних закладів, у тому числі Євразійський університет ім’я Л. Гумилева.

Не тільки в Казахстані, але й далеко за його межами відомі роботи вчених Казахського науково-дослідного інституту зернового господарства ім’я А. Бараева.

Діють три музеї, два драматичних театри, працюють відділення Сполучників письменників і художників Казахстану, видається більше 40 газет і два літературно-художніх журнали

Акмолинская область є однієї з житниць республіки, великим центром сільськогосподарського машинобудування. На її частку доводиться одна п’ята частина виробленого зерна, десята частина продукції тваринництва, четверта частина продажу зерна державі. Посівні площі становлять 3422,6 тисяч га.

Розвинене також мясомолочное тваринництво, свинарство, вівчарство, конярство й птахівництво

У надрах її виявлені родовища золота, урану, бокситів, сурми, міді, бурого вугілля, каолінових руд, кварцових пісків і інші корисні копалини

Розвиток промисловості в області було традиційно пов’язане із сільським господарством, переробкою сільськогосподарської сировини

Область веде активну зовнішньоекономічну діяльність, розвиває взаємовигідні зв’язки з державами ближнього й далекого зарубіжжя. Головними торговельними партнерами є Росія, Узбекистан, Білорусь, Таджикистан. В основному, у держави СНД вивозяться зерно, м’ясо, борошно й молочна продукція, звідти надходять паливно-енергетичні ресурси, продукція хімічної промисловості, деревина, пиломатеріали, папір, прокат чорних металів, товари народного споживання

Із числа країн далекого зарубіжжя основна частка експорту доводиться на США, Китай, Францію, Німеччину, Туреччину, Австрію. У ці країни поставляється окис урану, молібден, мінеральні добрива. В імпортних надходженнях переважають продукти харчування й устаткування для агропромислового комплексу

Pages: 1 2 3

Збережи - » Астана . З'явився готовий твір.