Стійкістю від ядерної зброї й здатністю діяти на заражених ділянках місцевості, високою рухливістю й вогневої моці танків, пояснюється бурхливий розвиток танкобудування. Нарощування бойових властивостей танків іде по шляху розробки принципово нових агрегатів, використання останніх досягнень науки й техніки. Все це жадає від інженера-конструктора високої технічної культури й кругозору, міцних знань конструкції й розрахунків сучасних танків
Саме такі знання повинні стати базою для організації грамотної експлуатації й ремонту техніки, для керівництва технічною підготовкою підлеглих, освоєння нових зразків, що надходять на озброєння. Військовий інженер повинен бачити перспективи розвитку, уміти оцінювати бойові властивості вітчизняної й закордонної техніки
Основним видом бронетанкової техніки є танки, а їхній шасі використовуються, як правило, як база для інших машин
При цьому вирішуються питання уніфікації деталей, вузлів і агрегатів, і в цілому шасі всіх видів бронетанкового озброєння
Це дозволяє знизити витрати на оснащення армії, навчання особового складу, забезпечити експлуатацію, ремонт і постачання військ бронетанковим майном
У даному рефераті викладені основні вимоги, пропоновані до системи підресорювання й руху танків
Велике значення останнім часом приділяється ходової частини танка, тому що вона впливає на швидкість і рухливість танка
1. Ходова частина танка
Підтримка корпуса танка й забезпечення його руху здійснюється механізмами й деталями, що утворить гусеничний рушій і підвіску, з яких і складається ходова частина
2. Система підресорювання танків
Системою підресорювання танків називається сукупність деталей, вузлів і механізмів, що зв’язують корпус із осями опорних ковзанок. Сукупність деталей, вузлів і механізмів, що зв’язують вісь конкретної ковзанки з корпусом, називається підвіскою ковзанки з корпусом, називається підвіскою ковзанки. Кожна підвіска включає пружний елемент (ресору), амортизатор (демпфер) і балансир
Система підресорювання служить для передачі сили ваги танка через опорні ковзанки й гусеницю на грунт. для зм’якшення поштовхів і ударів, що діють на корпус танків, і для швидкого гасіння коливань корпуса. Від якості системи підресорювання у великому ступені залежать середні швидкості руху танків по місцевості, влучність вогню з ходу, працездатність екіпажа, надійність і довговічність роботи встаткування танка
Вимоги до систем підресорювання й шляхи їхнього виконання
Системи підресорювання повинні забезпечити гарну плавність ходу в різних умовах, високу живучість, у мирний час відносну масу не більше 4-7% маси машини; займати усередині танка обсяг не більше 6-8%; бути зручними для обслуговування й експлуатації; просто й легко монтуватися й демонтуватися
Висока плавність ходу досягається шляхом збільшення динамічних і повних ходів ковзанок, зниження твердості пружних елементів, збільшення кількості амортизаторів і сил їхнього опору, застосування систем автоматичного регулювання (САР).
Збільшення динамічних ходів до 350 мм можна вважати за доцільне межею. Подальше збільшення динамічних ходів зажадає збільшення висоти корпуса, що приведе при обмеженій масі до ослаблення бронювання
Сили опору амортизаторів на прямому ходу для танків масою 40-50 т варто обмежити величиною 70-90 кн на ковзанку. Подальше їхнє збільшення приводить до зростання прискорень тряски при русі по м’яких нерівностях. Постановка на борт понад три амортизатори дає поліпшення плавності ходу. Подальше збільшення кількості амортизаторів приводить до підвищення питомої потенційної енергії системи підресорювання й поліпшенню подолання перешкод
Варіант САР підресорювання з лазерним датчиком профілю був розроблений у США для танка МВТ-70. Динаміка ходового макета із цією системою поліпшена на 30%.
Висока живучість забезпечується міцністю, мінімальною їхньою уразливістю на поле бою, збільшенням енергоємності. Міцність і довговічність підвіски досягається застосуванням для найбільш відповідальних деталей високолегованих сталей (сталь 45ХНМФА - для торсионов), спеціальних технологічних заходів, що підвищують усталостную міцність торсионов (термообробка, шліфування, накатка роликами, загартовування).
Підвищення зносостійкості домагаються скороченням “консольности” при передачі реакції опорної ковзанки на корпус, застосуванням розвинених підшипників кочення для опор балансирів, забезпеченням регулярного змащення тертьових поверхонь, запобігання влучення на них вологи, вибором зносостійкої конструкції деталей, що втримують балансири й ковзанки від осьових переміщень, виключенням конструкцій, що працюють при більших контактах, напругах рухливих деталей
Мінімальна уразливість на поле бою забезпечується розміщенням деяких деталей усередині корпуса (осі балансирів, торсиони, пневморессори, амортизатори) і ближче до днища машини, доданням пулестойкости розташованим зовні деталям і можливістю продовжувати рух при поразці окремих частин і вузлів підвіски. Найменшою уразливістю відрізняються торсіонні підвіски
Зручність обслуговування й експлуатації , простота й легкість монтажу й демонтажу забезпечуються раціональною конструкцією, взаємним розташуванням, зручністю доступу, простотою кріплення, забезпечуваними на стадії конструювання
Схема коливань корпуса танка
Системи підресорювання сучасних танків класифікуються:
по способі з’єднання опорних ковзанок між собою й через ресори з корпусом - на індивідуальні, блоковані й змішані;
по упругодеформированному ресорному матеріалі - на ресори з неметалічними, з металевими пружними елементами й на комбіновані
В індивідуальних підвісках кожна опорна ковзанка з’єднується з корпусом через свою ресору. Такі системи підресорювання застосовуються на більшості відомих танків. Вони найбільшою мірою відповідають вимогам, пропонованим до систем підресорювання швидкохідних танків
У блокованих системах кілька опорних ковзанок, що утворять візок, з’єднуються з корпусом через загальну ресору. Їхній недолік у малій енергоємності й живучості через порушення роботи всіх ковзанок візка при поразці одного з них. Вони застосовуються на англійських танках “Центуріон” і “Чифтен” і відбивають концепцію танка, коли перевага віддається броньовому захисту й вогневій моці на шкоду рухливості. Блокуватися можуть по двох (“Центуріон” і “Чифтен”), три (МК-III), чотири ковзанки (Т-26) і всі ковзанки (“Штрауслер”).
У змішаних системах підресорювання деякі ковзанки мають індивідуальні підвіски, а частина ковзанок - блоковані. Змішана система підресорювання використовується на безбаштовому танку Strv-103. У ній, щоб зменшити сильні повздошно-кутові коливання при дуже короткій базі машини, другі й треті ковзанки мають незалежну підвіску, а крайні опорні ковзанки зв’язані по діагоналі системою компенсації
У підвісках з металевим пружним елементом використовується пружна деформація стали, що працює на вигин або крутіння. По конструктивних особливостях ресори з металевим пружним елементом діляться на торсіонні (одне-, двухторсионние й пучкові), із гвинтовими, тарілчастими й буферними пружинами, з мостовою ресорою. Уперше торсіонні ресори були застосовані на більшості вітчизняних танків КВ і Т-40, а нині застосовуються на танках (Т-62, Т-72, М60А1, “Леопард-1”). Двухторсионние підвіски застосовуються на танках Т-V і АСУ-57, пучковий торсион на важкому танку Т-10. Двухторсионние трубчасто-стрижневі підвіски, що дозволяють збільшити динамічні ходи ковзанок, застосовуються М1, М60А3 у США. Гвинтові пружини як пружний елемент використовуються на танках Т-34, “Центуріон”, “Чифтен”, тарілчасті пружини Бельвиля на швейцарських танках Pz-61, Pz-68.
Збережи - » Армійські гусеничні машини . З'явився готовий твір.