1. Візитна картка

Площа: 2.800.000 кв. км Чисельність населення: 34.600.000 чоловік Столиця: Буенос-Айрес Адміністративний пристрій: федеративна республіка Грошова одиниця: аустраль Державна мова: іспанський Пануюча релігія: католицизм

2. Географічне положення

Аргентина розташована в південно-східній частині материка Південна Америка. До ськладу території, крім материкової частини входить східна частина острова Вогненна Земля й інші невеликі острови. Фолкленденськие (Мальвинськие) острова в Атлантичному океані є спірною територією між Аргентиною й Великобританією.

На сході країна має широкий вихід до Атлантичного океану. Береги порізані мало, лише естуарій Ла-Плати урізається в сушу на 320 кілометрів. Граничить Аргентина на заході із Чилі, на півночі з Болівією й Парагваєм, на північному сході - із Бразилією й Уругваєм.

Територія Аргентини витягнута в меридіональному напрямку. Невелика її довжина з півночі на південь становить 3,7 тисяч кілометрів. Більша довжина морських границь зіграла важливу роль у розвитку її зовнішніх економічних зв’язків.

3. Населення

В XVI столітті іспанські завойовники, винищуючи корінне індійське населення, захопили багато земель у Південній Америці. Одна з колоній була заснована на півдні материка. Її назвали Аргентина, що означає “срібна” . Але іспанці не знайшли там ні золота, ні срібла. Біля трьох сторіч Аргентина була занедбаною колонією Іспанії. Змін не відбулося й після завоювання незалежності на початку XIX століття (9. VII. 1816 р.) . Боротьба між різними групами олігархії за владу супроводжувалося численними переворотами й контрпереворотами. Проникнення в країну іноземного капіталу, спочатку англійського, а потім і американського, вело до посилення залежності, росту соціальної й політичної нестабільності.

Але в другій половині минулого сторіччя Аргентина стала великим постачальником продовольства в Західну Європу. Цьому сприяло те, що країна розташована в південній півкулі: коли в Європі зима, в Аргентині - літо й дозріває врожай. Посіви пшениці й кукурудзи займають простори Пампи рівнини, розташованої поблизу від Атлантичного океану. Пампа мовою індіанців означає “земля без лісів” . Там на пасовищах пасеться велика рогата худоба.

Наприкінці XIX століття, щоб освоїти й заселити Пампу з її родючими землями й м’яким кліматом, в Аргентину кинувся потік переселенців з різних країн Європи, в основному іспанців і італійців. Були також німці, шотландці. Таким чином, населення Аргентини зложилося в значній мірі під тиськом масової європейської імміграції. Це типово переселенська країна. Місцеве індійське населення було майже повністю винищене в ході іспанської колонізації. Нині індіанців і метисів в Аргентині 650 тисяч чоловік.

Аргентинські нації сформувалася із креолів (нащадків іспанських завойовників) , що частково змішалися з місцевими індіанцями, а пізніше, в XIX столітті із численними іммігрантами в основному з Європи. Тому Аргентина ставиться до “білого” державам Латинської Америки (разом з Уругваєм) .

Країна вбрала традиції культури й побуту багатьох країн і народів миру. Кожний, народжений на території Аргентини, за законом уважається аргентинцем. Але й нині тут живуть переселенці із країн Європи й Азії. Коефіцієнт народжуваності становить 20/1000, смертності 9/1000. Природний приріст населення - один з найнижчих у Латинській Америці. Більшість населення сповідає католицизм.

Населення розміщене по територіях нерівномірно. Характерна більша концентрація в прибережному районі Пампи. Щільність населення в провінціях Буенос-Айрес і Санта-Фе перевищує сто чоловік на один квадратний кілометр (при середній по країні десять чоловік на один квадратний кілометр) .

Рівень урбанізації - дуже високий (86%) , при цьому тільки в столиці проживає третина населення країни. Буенос-Айрес входить до числа найбільших агломерацій миру. Великими містами є також Росарио, Кордова, Мендоса, Ла-Плата.

Сільське населення Аргентини завжди було нечисленним (її називають аграрною країною без селян) . Це пояснюється перевагою великого землеволодіння, а також вираженою тваринницькою спеціалізацією сільського господарства.

4. Клімат

Через положення Аргентини в південній півкулі із кліматом у цій країні всі “навпаки” . Якщо в нас січень самий холодний місяць, то в Аргентині він самий жаркий, а липень самий холодний. Повітряні маси з півночі приносять тепло й зливові дощі, а з півдня холод і нерідко різкий спад температури.

Природа Аргентини, територія якої простягнулася з півночі на південь на чотири тисячі кілометрів, дуже різноманітна. Територія Аргентини сильно витягнута в меридіональному напрямку й розташована в трьох кліматичних поясах: тропічному, субтропічному й помірному. На півночі країни, у тропіках, пекуче й волого. Південніше, у субтропіках, клімат теплий і вологий, а в Патагонії, на півдні країни, виразно відчувається крижаний подих Антарктики. Від Тихого океану Аргентину відокремлюють високі гори Анди, покриті вічними снігами й льодовиками.

На формування клімату великий вплив робить Атлантичний океан на сході й гори Анди на заході. Більше половини території країни лежить у зоні недостатнього зволоження. Характерні рідше несподівані зміни погоди, внаслідок відсутності гірських ланцюгів у широтному напрямку вітри проникають те з півночі (тропічні сухі) , те з півдня (холодні) .

Розподіл типів клімату обумовлює наявність відповідних природних зон. На півночі країни, у Гран-Чако, в області тропічного сезонно-вологого клімату (дощі влітку) перебуває “полюс жари” всієї Південної Америки. У межиріччя рік Парана й Уругвай і в Пампі перебуває область сприятливого субтропічного клімату. Тут, ростуть субтропічні ліси з коштовними породами дерев, південніше перебувають прерії зі степовою рослинністю. Пампа являє собою плоську рівнину, субтропічний степ з родючими ґрунтами, сильно змінену людиною, що створила тут сільськогосподарські ландшафти полів і пасовищ. На півночі розташовані вічнозелені ліси. З дерева кебрачо, що росте там, одержують дубильні речовини, необхідні для обробки шкір. У передгір’ях Анд багато садів і виноградників, цю область називають “садом республіки” . Вирощують тут чай “маті” - національний напій аргентинців. Він гіркуватий, але добре вгамовує спрагу й надає бадьорість Патагонія - це в основному високі рівнини, зайняті злаково-чагарниковими напівпустельними й сухими степами. Клімат тут сухої й суворий. А у вологих Патагонських Андах ростуть лісу, які з висотою переміняються чагарниками й високогірними лугами. Лісу цієї зони становлять 1/3 лесопокритой площі країни.

Приблизно третина території Аргентини покрита сухими лісами. Проте, країна змушена ввозити деревину з інших держав.

У кожній країні є своя головна ріка. Для аргентинців це Парана, що простягнулася майже на п’ять тисяч кілометрів. Її припливи носять назви сусідніх держав - Уругвай і Парагвай. Низов’я Парани називаються Ла-Плата, і у впадання в океан, де розташовані столиця й інші найбільші міста, ширина ріки досягає трьохсот кілометрів. Це своєрідне море. Щоб захистити прилягаючі райони від спустошливих повеней, на Парані і її припливах намічено побудувати великі греблі, спорудити потужні електростанції. У майбутньому ріки басейну Ла-Плати намічено з’єднати з басейном ріки Амазонки. Подивитеся на фізичну карту Південної Америки й ви переконаєтеся, що після здійснення цього грандіозного проекту буде створена система річкових шляхів, які з’єднають країни цього континенту. Морські судна зможуть підніматися в його внутрішні райони.

5. Природні ресурси

Аргентину можна по рельєфі розділити на дві приблизно рівні частини: рівнинну на півночі й сході, піднесену й гірську - на заході й півдні.

Уздовж всієї західної границі Аргентини простираються могутні Анди. На утворення форм рельєфу Вогненної Землі зробило вплив заледеніння (ландшафт - моренний) . До півдня від ріки Рио-Колорадо (на півдні країни) лежить Патагонія. Характерні для неї форми рельєфу - східчасте плато із крутими схилами із крутими схилами, розчленовані каньйонами. Патагонія у вигляді щаблів і терас спуськається із заходу на схід до Атлантичного океану з висот 2000 м до 100 м над рівнем моря.

Між ріками Рио-Саладо на півночі й Рио-Колорадо на півдні простирається велика рівнина Пампа. Це сама обжита й густонаселена частина країни. На півночі країни перебувають ще дві рівнини: Гран-Чако й рівнина в межиріччя рік Парана й Уругвай.

Завдяки розмаїтості рельєфу й особливостям геологічної будови Аргентина має у своєму розпорядженні багату мінерально-сировинну базу для розвитку промисловості. Але покладів світового масштабу (як в інших країнах Латинської Америки) тут майже немає.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Аргентина . З'явився готовий твір.