Бо юнак то над юнаками.

Великий Дривинів день. 

Він то вчив, наставляв,

Ось на землі вже дівчата зійшлись 

Як плугом треба орати,

У старця старого, 

Як біле сіяти

Віють там цвіти на плуг,

Цей ритуал теж супроводжувався відповідними поетичними творами, які носять назву посівальні пісні. Найдавніша з них — «А ми просо сіяли, сіяли, Ой Дід, Ладо, сіяли, сіяли», де фігурують давні язичницькі божества, пов´язані з цим святом. Існує ряд посівальник пісень пізнішого періоду творення, де зустрічаються елементи пишного стилю, оспівання родючості землі:

Уродить нам ся золотий колос, 

Ой да господареньку, чи спиш, чи чуєш..

Золотий колос, срібнеє зерно, 

На твоїм полю сам плужок оре,

Срібнеє зерно, мідяне стебло… 

Ой оре, оре, насіння носит.

Насіння носит і Бога просит: Зародь, Боженьку, красну пшениченьку^ (краснее жито, красний ячменик тощо,).

У них поширені мотиви орання тваринами (вовками, ведмедями), рідше — птахами, зокрема орлами; часто зустрічаються образи-архетипи воза, плуга, батога тощо. Ці тексти доносять відгомони язичницьких ліфів про орання землі тваринами та птахами, культів плуга (сузір´я Плуга чи Орана, Оріона), культу коваля, що викував золотий плуг:

Орел поле ізорав, і пшениці насіяв, Або: 

Ой Петре, Павле, Іване,

Дівочкам на коровай, 

Зоремо поле орлами,

Молодицям на пиво, 

Та засіємо поле цвітами,

Парубочкам на диво… 

Та засіємо жемчугами.

Деякі пісні, якими супроводжувався в минулому обряд оранки, згодом перейшли у розряд щедрівок, набувши християнських мотивів, що долучились до язичницьких:

Ой у полі плужок оре,

Святий Петро поганяє,

Рефрен: Щедрий вечір, добрий вечір, 

 Божа Мати їсти носить,

Добрим людям на цей вечір. 

  їсти носить, Сина просить:

За тим плужком Господь ходить, 

«Ори, Синку, цюю нивку,

Та й посіємо пшеничку…»

Інші посівальні пісні з часом дещо видозмінились і виконувались лише як поетично-магічні замовляння посівання (хоча, очевидно, первісно вони були словесними магічними формулами). їх основний мотив — накликання родючості на полі, в господарстві та у родині:

Сійся, родися, жито-пшениця, всяка пашниця,

На щастя, на здоров´я, на цей Новий рік,

Щоб вам ліпше велося, як той рік!

Льон по коліна, щоб вас хрищених голова не боліла!

Бувайте здорові, щоб ся вам велися воли і корови!

Як жанр усної народної творчості посівальні пісні виявились Довгоживучими у народі. Як і колядки та щедрівки, вони теж значно видозмінились під впливом християнства. Увібравши його елементи, ці твори пізнішого періоду поєднали в собі мотиви обох релі-1Иних світоглядів, але зберегли акценти на язичницькому:

-А в полі, полі Сам Господь ходив.

Сам Господь ходив, зерно розносив.

Діва Марія Бога просила:

«Уроди, Боже, жито, пшеницю,

Жито, пшеницю, усяку пашницю»…

Обов´язковою ознакою цього жанру є оспівування чи зображення сівби, мотив якої супроводжував магічно-символічне «засівання» двора, хати, членів родини і т. ін.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Апокрифічні та біблійні коляди . З'явився готовий твір.