Королева (король) уважається главою збройних сил, відає зовнішніми зносинами, ськликає й розпуськає палату громад, повідомляє війну й містить мир, приєднує або уступає територію держави. Ці права в цей час стали в значній мірі номінальними. Монархи царюють, але вже практично не керують.

Палата лордів ськладається зі спадкоємних перів, принців королівської крові, представників перів Шотландії, довічних ірландських перів і вищих духовних і судових сановників. Чисельний ськлад палати законом не встановлений. Однак, як правило, у роботі палати бере участь біля 80-90 чоловік.

Юридично законодавчим органом є палата громад, що часто й іменують парламентом. Вона ськладається з 630 депутатів, що обираються прямим і таємним голосуванням.

Активним виборчим правом користуються англійські піддані обоего підлоги, що досягли віку в 21 рік і проживаючі у відповідному виборчому окрузі до моменту реєстрації виборців. У країні діє мажоритарна виборча система.

До ськладу уряду входять міністри, що очолюють відповідні міністерства, міністри, що не мають у своєму підпорядкуванні конкретних відомств і виконуючі за вказівкою прем’єр-міністра певні доручення, лорд-канцлер, що займається юридичними й конституційними питаннями, особи, що очолюють юридичні установи (генеральний прокурор і ін.) , а також парламентські секретарі й заступники міністрів.

В уряді існує керівне ядро - кабінет, що ськладається із групи міністрів, що відбираються прем’єр-міністром.

В Англії широко розвинене профспілковий рух, об’єднаний у своїй більшості в Британський конгрес тред-юніонів. Більшість профспілок в Англії побудовано по цеховому принципі. Є також профспілки, що наближаються до виробничого (залізничників, гірників, докерів і ін.) .

З 1973 року Великобританія член Європейського Економічного Сполучника.

Зовнішня політика Англії традиційно відрізняється певним консерватизмом і деякою відособленістю прийняття рішень, незважаючи часом на погоджену в рамках ЄЕС або НАТО ту або іншу стратегічну лінію. Останнім часом усе більшою мірою стали проявлятися риси прагматизму й більше реалістичного підходу в прийнятті тих або інших політичних рішень, у відносинах із країнами колишніх колоній.

Pages: 1 2