Тема: "Сіра й біла речовина головного мозку"

1 БІЛА РЕЧОВИНА ПІВКУЛЬ.

Весь простір між сірою речовиною мозкової кори й базальних ядер зайнято білою речовиною. Біла речовина півкуль утворена нервовими волокнами, що зв’язують кору од ний звивини з корою інших звивин своєї й протилежної півкуль, а також з нижележащими утвореннями. Топографичеськи в білій речовині розрізняють чотири частини, не різко відмежовані друг від друга: 1) біла речовина у звивинах між борознами; 2) область білої речовини в зовнішніх частинах півкулі півовальний центр (centrum semiovale) ; 3) променистий вінець (corona radiata) , утворений променеподібно розбіжними волокнами, що входять у внутрішню капсулу (capsula interna) і покидающими неї; 4) центральна речовина мозолистого тіла (corpus callo sum) , внутрішньої капсули і довгі асоціативні волокна.

Нервові волокна білої речовини ділять на асоціативні, комиссуральние й проекційні.

Асоціативні волокна зв’язують між собою різні ділянки кори того самого півкулі. Вони розділяються на короткі й довгі. Короткі волокна зв’язують між собою сусідні звивини у формі дугоподібних пучків. Довгі асоціативні волокна з’єднують більше віддалені друг від друга ділянки кори.

Комиссуральние волокна, що входять до ськладу мозкових комиссур, або спайок, з’єднують не тільки симетричні крапки, але й кору, що належить різним часткам протилежних півкуль.

Більшість комиссуральних волокон іде в ськладі мозолистого тіла, що зв’язує між собою частини обох півкуль, що ставляться neencephalon. Дві мозкові спайки, commissura an terior і commissura fornicis, набагато менше по своїм разме рам ставляться до нюхового мозку rhinencephalon і соединя ют: commissura anterior - нюхові частки й обидві парагиппо кампальние звивини, commissura fornicis - гиппокампи.

Проекційні волокна зв’язують кору півкуль великого мозку з нижележащими утвореннями, а через них з периферією.

Ці волокна ділять на доцентрові (висхідні, кортикопетальние, афферентние) , що проводять порушення в напрямку до кори, і відцентрові (спадні, кортикофугальние, ефферентние) . Проекційні волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворять променистий вінець, і потім головна частина їх сходиться у внутрішню капсулу, що являє собою шар білої речовини між чечевицеобразним ядром (nucleus lentiformis) з одного боку, і хвостатим ядром (nucleus caudatus) і таламусом (thalamus) - з іншої. На фронтальному розрізі мозку внутрішня капсула має вигляд білої смуги, що косо йде, триваючої в ніжку мозку. У внутрішній капсулі розрізняють передню ніжку (crus anterius) , - між хвостатим ядром і передньою половиною внутрішньої поверхні чечевицеобразного ядра, задню ніжку (crus posterius) , - між таламусом і задньою половиною чечевицеобразного ядра й коліна (genu) , що лежить на місці перегину між обома частинами внутрішньої капсули. Проекційні волокна по їхній довжині можуть бути розділені на наступні три системи, починаючи із самих довгих:

1. Tractus corticospinalis (pyramidalis) проводить рухові вольові імпульси до м’язів тулуба й кінцівок.

2. Tractus corticonuclearis - провідні шляхи до рухових ядер черепних нервів. Тому що всі рухові волокна зібрані на невеликому просторі у внутрішній капсулі (коліно й передні дві третини її задньої ніжки) , те при ушкодженні їх у цьому місці спостерігається однобічний параліч протилежної сторони тіла.

3. Tractus corticopontini - шляхи від мозкової кори до ядер мосту. За допомогою цих шляхів кора великого мозку робить гальмуючий і регулюючий вплив на діяльність мозочка.

4. Fibrae thalamocorticalis et corticothalamici - волокна від таламуса до кори й назад від кори до таламуса.

1 СІРА РЕЧОВИНА ПІВКУЛІ.

Поверхня півкулі, плащ (pallium) , утворена дорівнює мірним шаром сірої речовини товщиною 1,3 - 4,5 мм, що містить нервові клітки. Поверхня плаща має дуже ськладний малюнок, що ськладається з борозен, що чергуються між собою в різних напрямках, і валиків між ними, називаних звили нами, gyri. Величина й форма борозен піддаються значним індивідуальним коливанням, внаслідок чого не тільки мозок різних людей, але навіть півкулі однієї й тої ж особини по малюнку борозен не цілком схожі.

Глибокими постійними борознами користуються для поділу кожної півкулі на більші ділянки, називані частками, lo bi; останні у свою чергу розділяються на часточки й звивини. Виділяють п’ять часток півкулі: лобова (lobus frontalis) , тім’яна (lobus parietalis) , ськронева (lobus temporalis) , потилична (lobus occipitalis) і часточка, схована на дні латеральної борозни, так званий острівець (insula) .

Верхнелатеральная поверхня півкулі розмежована на частки за допомогою трьох борозен: латерального, центральної й верхнього кінця тім’яно-потиличної борозни. Латеральна борозна (sulcus cerebri lateralis) починається на базальній поверхні півкулі з латеральної ямки й потім переходить на верхнелатеральную поверхня. Центральна борозна (sulcus cenrtalis) починається на верхньому краї півкулі і йде вперед і долілиць. Ділянка півкулі, що перебуває поперед центральної борозни. Ставиться до лобової частки; частина мозкової поверхні, що лежить позаду від центральної борозни, становить тім’яну частку. Задньою границею тім’яної частки служить кінець тім’яно-потиличної борозни (sulcus parietooccipitalis) , розташованої на медіальній поверхні півкулі.

Кожна частка ськладається з ряду звивин, називаних в окремих місцях часточками, які обмежуються борознами мозкової поверхні.

Лобова частка. 0 У задньому відділі зовнішньої поверхні цієї частки проходить sulcus precentralis майже паралельно напрямку sulcus centralis. Від її в поздовжньому напрямку проходять дві борозни: sulcus frontalis superior et sulcus fronta lis inferior. Завдяки цьому лобова частка розділяється на чотири звивини. Вертикальна звивина, gyrus precentralis, перебуває між центральною й прецентральною борознами. Горизонтальними звивинами лобової частки є: верхня лобова (gyrus frontalis superior) , середня лобова (gyrus frontalis medius) і нижня лобова (gyrus frontalis inferior) .

Тім’яна частка. На ній приблизно паралельно центральній борозні розташовується sulcus postcentralis, сливающа яся звичайно з sulcus intraparietalis, що йде в горизонтальному напрямку. Залежно від розташування цих борозен тім’яна частка розділяється на три звивини. Вертикальна звивина, gyrus postcentralis, іде за центральною борозною в одному напрямку із прецентральною звивиною. Вище меж тім’яної борозни міститься верхня тім’яна звивина, або часточка (lobulus parietalis superior) , нижче - lobulus parieta lis inferior.

Ськронева частка. Латеральна поверхня цієї частки має три поздовжні звивини, відмежовані друг від друга sulcus temporalis superior і sulcus temporalis inferior. Між верхніми й нижньої ськроневими борознами простягається gyrus tempora lis medius. Нижче її проходить gyrus temporalis inferior.

Потилична частка. 0 Борозни латеральної поверхні цієї частки мінливі й непостійні. З них виділяють идущую поперечно sulcus occipitalis transversus, що з’єднується звичайно з кінцем межтеменной борозни.

Острівець. Ця часточка має форму трикутника. Поверхня острівця покрита короткими звивинами.

Нижня поверхня півкулі в тій її частині, що лежить кпереди від латеральної ямки, ставиться до лобової частки.

Тут паралельно медіальному краю півкулі проходить sulcus olfactorius. На задній ділянці базальної поверхні півкулі видні дві борозни: sulcus occipitotemporalis, що проходить у напрямку від потиличного полюса до ськроневого й обмежуюча gyrus occipitotemporalis lateralis, і идущая паралельно їй sulcus collateralis. Між ними розташовується gyrus occi pitotemporalis medialis. Медиально від колатеральної борозни розташовані дві звивини: між заднім відділом цієї борозни й sulcus calcarinus лежить gyrus lingualis; між переднім відділом цієї борозни й глибокої sulcus hippocampi лежить gyrus pa rahippocampalis. Це звивина, що примикає до стовбура мозку, перебуває вже на медіальній поверхні півкулі.

Pages: 1 2

Збережи - » Анатомія центральної нервової системи . З'явився готовий твір.