Аналіз вірша Н. А.Некрасова “Слухаючи жахи війни” Тема жалю народу проходить через всю творчість Некрасова. Особливо важка частка російської жінки. У поезії Некрасова жінка приречена на несправедливість, на нещасну долю. Крім інших нещасть на її частку випадає горі від втрати дітей

У вірші “Слухаючи жахи війни”, написаному ямбом, Некрасов більше &copy A L L S o c h. r u усього жалує матерів, що втратили своїх синів: “Один я у світі підглянув святі, щирі сльози те сльози бедных матерейе”. Головним достоїнством російської жінки Некрасов уважає її здатність бути теперішньою, чуйною матір’ю: “Їм не забути своїх дітей, що загинули на кривавій ниві, як не підняти плакучій вербі своїх що поникнули ветвейе”. У вірші для більшої зображальності й посилення сприйняття Некрасов прибігає до епітетів “плакучій вербі” і галузей, що поникнули,”. Мати, як плакуча верба, оплакує сина, поникши головою, що як поникнули галузі

Некрасов так образно написав цей вірш, що читаючи його, всією душею переймаєшся жалістю до матерів, що втратили дітей