І. П. Підласий, доктор педагогічних наук, Міжнародний експерт з питань освіти у публікації «Основи нової духовності» зазначає: «Сьогодні ми чітко бачимо: основи колишньої духовності зруйновані. Криза духовності наростає й незабаром вона зживе себе… Як знайти нову духовність? Шляхом пізнання Істини, поступовим освоєнням все нових і більш високих елементів Знання. Поступово цей шлях поведе людину в храм Істини й у нього більше не залишиться сумнівів. Це може відбутися незабаром, може розтягтися на століття, а може не відбутися ніколи. Все залежить від того, як поведуться уряди, суспільства, люди, створені ними системи виховання. Розвиток подій на Землі підштовхує людину до нових дій… На наших очах створюються видимі обриси майбутнього світу, в якому будуть жити нові покоління людей, що опираються на нові духовні цінності і орієнтири… Процес глобалізації, що почався – неминучість, продиктована всією попередньою історією. На етапі глобалізації буде йти безкомпромісна боротьба між переважно поки що первісним і тим, що тільки зароджується духовним (ноосферним) мисленням. Процес глобалізації буде супроводжуватися загибеллю «людей дна», тому виховання нового покоління землян повинне стати пріоритетним для всіх, хто хоче жити… Знаходження нової духовності змусить людей зробити тверду ревізію накопичених наукою знань. Що ж це за наука, що допускає різне тлумачення Істини? Істина одна, все інше – омана… На етапі, що почався, переосмислення традиційних концепцій Істини, реальності, простору й часу, людської природи й моралі породжують сумніви, що приводять багатьох до зневіри й розчарування. Але люди вже починають відчувати, що стереотипи віри необхідно докорінно змінювати» [4, 21].

В Україні тему педагогічної акмеології активно опрацьовує член-кореспондент Міжнародної академії акмеологічних наук, віце-президент Української академії акмеологічних наук Галина Данилова. Зокрема, вона розробила модель акмеологічної школи. За цією моделлю, найважливішою фігурою в школі є директор – керівник навчального закладу, який насамперед є зразком для учнів та викладачів. Він разом з учителями, які також є акмеологами (тобто професійно, особистісно та духовно зрілі), створює в школі для дитини акмеологічне середовище (використовуючи акметехнології, наприклад, активні форми роботи на уроці) [5, 44].

За новою науковою концепцією, дитина в школі не просто навчається, а отримує цілісний розвиток, що включає творчість, здоров’я, духовність, моральність, формування зрілості. Найважливіше, – на думку методолога-акмеолога Лідії Зозулі з Києва, – допомогти вихованцю самовизначитися щодо власного розвитку. Тоді стає бажаним кінцевий результат навчання, сам процес набуває якості необхідного інструмента для досягнення своєї мрії, своєї життєвої вершини. Практично цьому сприяють інтерактивні форми навчання – тренінги, мозкові штурми, комунікаційні взаємодії, ігри, моделювання.

Завдання вчителя – не інформувати, а ставити проблему, спільно шукати шляхи її вирішення, щоб у майбутньому учень зміг зробити це самостійно. За таких умов мають змінитися і форми уроку, наприклад, інтерактивні розвиваючі ігри, стиль навчання і виховання (демократичний), відкритість і співпраця учня з учителем. Нарешті, не менш важливою частиною шкільного життя є самі вчителі. Тільки особистість може виховати особистість, впевнені педагоги. На Всеукраїнському форумі акмеоло-гічних загальноосвітніх навчальних закладів «Акмеологія – наука ХХІ століття: теоретично-практичний аспект» та на двох міжнародних конференціях, присвячених акмеології, що проходили в столиці, однією з тез форуму наголошувалося, що школа має насамперед навчити вчитися. У такому ракурсі вчитель перестає бути ретранслятором знань, розвиваючи такі здібності учня, як самоорганізація, критичне дослідження, ініціативність.

Отже:

· Акмеологія освіти – спрямованість суспільства, освітніх органів,

педагогічної громадськості на створення умов та досягнення вершин роз

витку всіх учасників освітнього процесу – це політико-педагогічна складо

ва цього поняття.

· Акмеологія особи – досягнення власного «Акме» – вершини ду

ховного, інтелектуального, фізичного розвитку, нової якості життя –

психологічна та філософська складова.

· Аксіологія – складові формування і розвитку гуманістичних якос

тей особистості, зокрема, тих, що визначають змістовий аспект спрямова

ності особи (доброзичливість, чуйність, доброта та інші); різні форми ви

раження орієнтацій (благородство, толерантність, тактовність, делікатність

та інші); ставлення до себе (самоповага, аутосимпатія); до світу (непрагма-

тичний вектор спрямування, позитивна емоційна оцінка); до інших людей

(повага до гідності, визнання права на життя і щастя кожної особистості).

У Росії за цією тематикою працюють 40 кафедр, з’являються послідовники в Білорусі, Прибалтиці, Казахстані.

В Україні створена достатньо структурована акмеологічна наукова школа. У 2007 році заснована Українська Академія Акмеологічних Наук. Місцеві наукові осередки та відділення УААН функціонують майже в усіх обласних центрах та в ряді більших і менших міст України. Українська Академія Акмеологічних Наук та Київський Університет імені Бориса Грі-нченка запровадили з січня 2010 р. видання наукового журналу «Акмеоло-гія в Україні: теорія і практика». Керівник Черкаського наукового осередка УААН професор Черкаського Національного університету імені Богдана

Хмельницького, член-кореспондент Міжнародної академії акмеологічних наук Архипова Світлана Петрівна. Введення понять «акмеологія», «аксіологія» – освіти, виховання особи тощо, дає чіткі орієнтири і цілепокладан-ня на пріоритети і новітні суспільні виклики в освітній галузі – орієнтацію на особистість, гуманістичні цінності, освіту протягом усього життя. Такі тези все частіше лунають і в освітньому просторі, і в документах ЮНЕСКО. Застосування акмеологічних програм та технологій в навчальних закладах різного типу доводить свій беззаперечний вплив на досягнення нової вищої якості освіти.

Лариса Бондаренко

Викладач англійської мови

Агротехнічного коледжу

Уманського Національного

Університету садівництва

Pages: 1 2