Україна дала Чехову не просто нові враження (у змісті розширення кругозору), але сприяла звертанню до нових і важливих проблем. У письменника небагато добутків, написаних безпосередньо на українському матеріалі. Набагато істотніше те, що у творчості Чехова наприкінці 80-х років виразно проявляються нові ідеї й настрої, які надалі будуть лише підсилюватися. Істотну роль українські мотиви грають і в останній п’єсі Чехова «Вишневий сад», дія якої відбувається на Україні. Сам заголовок п’єси в цьому плані досить характерно. У російському фольклорі образ вишневого саду не зустрічається, зате він звичайний в українській усній народній творчоості, що Чехов добре знала. Там нерідко слова «вишневий сад» «починають перший рядок пісні й по своїй функції близькі до заголовка літературного твору» , У цьому випадку на пам’ять відразу ж приходять вірші Шевченко «Кіш вишневий коло хати…». Можливо, у Чехова й не було свідомого використання саме цих рядків великого українського поета. Але існує пам’ять мистецтва - те, що вже ввійшло в культурну традицію. Тому цілком правомірно говорити про певну орієнтацію Чехова при створенні «Вишневого саду» і на українські враження, і на його знання українського фольклору й української літератури

П’єси Чехова ішли на сценах багатьох театрів України. Слід зазначити, зокрема, що перший успіх прийшов до чеховського «Чайці» у Києві. Це було заслугою актора й режисера Н. Н. Соловцова, якому сам драматург послали тоді ще неопублікований текст п’єси

Творчий досвід Чехова був з успіхом використаний в українській літературі. Леся Українка писала про те, що його добутки є зразком для української психологічної прози й драматургії. Звертання ряду письменників (М. Коцюбинського, В. Стефаника, Л. Мартовича, М. Черемшини) до жанру короткого оповідання пояснюється, у числі ряду причин, і впливом Чехова. Дослідники вже звернули увагу на типологічну подібність оповідань Чехова й Коцюбинського («Сон», «Лялечка»), а також Стефаника («Катруся» і ін.).

Видатний поет був також редактором видання вибраних творів Чехова, що вийшло українською мовою в роки Великої Вітчизняної війни. У передмові М. Рильськ писала: «Нехай ця книжечка, видана в дні священних боїв за Батьківщину, буде шанобливим знаком нашої пам’яті, скромним вінком на могилу… геніального художника слова й вірного сина братнього народу…»

Pages: 1 2