№1 Тема честі й людського достоїнства в добутку А. С. Пушкіна «Капітанська дочка». Читаючи його утвору, можна чудовим образом виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський У будь-якому літературному творі, так чи інакше, у тім або іншому виді ставляться вічні питання - що вважати нормою моральності? Де грань, що відокремлює моральність від аморальності?

чиВідрізняються вони взагалі? І майже в будь-якому добутку мовлення, як правило, іде про ідеали моральності. Я вважаю, що честь посідає перше місце в ряді моральних символів

Можна пережити розпад економіки, перетерпіти навіть розставання з найдорожчими людьми й з Батьківщиною, але з розкладанням моральності ніколи не упокориться жоден народ на землі. У людському суспільстві завжди ставилися із презирством до безчесних людей. Втрата честі - це падіння моральних підвалин, за яким треба невідворотне покарання: зникають із карти землі цілі держави, пропадають у чорній дірі історії народи, гинуть окремі особистості. Російські письменники завжди зверталися у своїх добутках до проблеми ушановуйся

Сьогодні, у наш непростий час, вона звучить особливо гостро. Поняття честі виховується в людині з дитинства. На прикладі повести А. С. Пушкіна «Капітанська дочка» добре видно, як це відбувається в житті й до яким приводить результатам. Головний герой повести Петро Андрійович Гринев з дитинства виховувався в обстановці високої моральності

На перших сторінках повести Пушкін вустами Савельича знайомить читачів з моральними установками роду Гриневых: «Здається, ні панотець, ні дідусь п’яницями не бували; про матінку й говорити нема чого…» Такими словами виховує старий слуга свого підопічного Петра Гринева, що вперше напився й поводився неприглядно. А перед від’їздом на службу Гринев одержує від батька завіт: «Бережи плаття сновові, а честь - змолоду».

Це народне прислів’я також є епіграфом до добутку. Вся подальша історія Гринева являє собою виконання, незважаючи на всі труднощі й помилки, цього батьківського завіту. Але честь - термін розумі_ широко. Якщо для Гринева-Батька честь - це насамперед честь дворянина й офіцера, то Гринев-Син, не відмовляючись від такого розуміння, смог розширити поняття честі до його людського й цивільного значення

У ньому як би з’єдналися добре, любляче серце матері із чесністю, прямотою, сміливістю - якостями, які властиві його батькові. Перший раз Гринев надійшов по честі, повернувши картковий борг, хоча в тій ситуації Савельич намагався його вмовити ухилитися від розрахунку. Але шляхетність взяла верх

Людина честі, по-моєму, завжди добра й безкорисливий у спілкуванні з іншими. Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 Ці якості виявилися в щедрому подарунку невідомому йому «мужичку», що вказав дорогу під час бурану і який потім зіграв вирішальну роль у всій його подальшій долі. І в тім, як, ризикуючи всім, він кинувся на виторг захопленому в полон Савельичу. Випробування очікували Гринева й у міцності, де він служив

Своїм поводженням тут Петро Андрійович довів вірність завітам батька, не змінив тому, що вважав своїм обов’язком і своєю честю. Швабрин перешкоджає любові Гринева до Маші Миронової, плете інтриги. Зрештою справа доходить до двобою. Повною протилежністю чесному й прямому Гриневу є його суперник Олексій Іванович Швабрин. Він людина корисливий і невдячний

Заради своїх особистих цілей Швабрин готовий зробити будь-який безчесний учинок. Він обмовляє на Машу Миронову, кидає тінь на її матір. Він наносить Гриневу віроломний удар на дуелі до того ж пише брехливий донос на нього Гриневу-отцу.

На сторону Пугачова Швабрин переходить не по ідейних переконаннях: він розраховує зберегти своє життя, сподівається у випадку успіху Пугачова зробити при ньому кар’єру, а головне, хоче, розправившись зі своїм суперником, насильно женитися на дівчині, що його не любить. Чесність і порядність займає особливе місце й у характеристиках героїв. Разюче, як чесний друг перед іншому Маша й Гринев. Між ними природно розуміти, рятувати, жалувати друг друга

Взаємна відданість допомагає їм перебороти життєві труднощі й знайти щастя. Під час бунту особливо яскраво виявилися моральні якості одних героїв і низькість інших. Наприклад, капітан Миронов і його дружина зволіли вмерти, чим здатися на милість повсталих. Так само надійшов і Гринев, не бажаючи присягнути Пугачову, але був помилуваний

Мені здається, що автор дав зрозуміти читачеві, що Пугачов виявив великодушність відносно молодого офіцера не тільки з почуття подяки за стару послугу. Він рівною мірою, як мені здалося, оцінив у Гриневе людини честі. Сам проводир повстання не був далекий поняттям честі. Крім того, Гринев і Маша завдяки йому навіки знайшли один одного. Швабрин і тут виявився неспроможний у здійсненні своїх корисливих планів, тому що Пугачов не тільки не підтримав його, але і явно дав зрозуміти, що той безчесний і тому Гриневу не конкурент

Цікавий і фінал повести: Гринева заарештовують по доносі за зв’язок із заколотним отаманом. Йому загрожує страта, але Гринев вирішує з міркувань честі не називати ім’я своєї коханої. Якби він розповів всю правду про Машу, то його б напевно виправдали

И в самий останній момент справедливість восторжествувала: Маша звертається із проханням про помилування Гринева до дами, що виявляється імператрицею. І доля коханого Маші виявилася вирішена в кращу сторону. Гринев до кінця залишився людиною честі. Він був присутній на страті Пугачова, якому був зобов’язаний своїм щастям. Пугачов довідався його й кивнув головою сэшафота.

На жаль, зараз дуже мало таких людей як Петро Гринев, чесних, добрих і безкорисливих. Сучасне суспільство майже втратило ці якості. А так хочеться, щоб прислів’я «бережи честь змолоду» мали для кожного значення життєвого талісмана, що допомагає переборювати суворої життєвої перешкоди