Перший період цих років - період «трьох літ» ( як і назва циклу від назви останнього вірша, уміщеного в рукописній збірці).

«Тризна» - перший твір цього етапу творчості.

«Розрита могила», «Чигрине, Чигрине», поема «Сова», «Невольник», «Великий льох», «Наймичка», «Сон», «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим…», «Заповіт»,

Провідний метод - Критичний реалізм.

« Заповіт »(1845) Історія написання

Гостюючи на Переяславщині в грудиі 1845 р., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово.

Композиція, ідейний зміст

За формою «Заповіт» монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку.

Перші Вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово •поховайте» - образ труни - висока могила - уся Україна, зігріта любов’ю Шевченка. Читач піднімається на таку височінь, що видно всю Україну, відчуває себе господарем цієї краси й величі та усвідомлює громадянську відповідальність за її долю.

У Двох Наступних парах строф автор лине думкою до рідного народу, турбується про його майбутнє. Шевченко вірить, що трудящі переможуть, скинуть з себе пута, тому й звертається до них із закликом:

…вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.

Ці рядки кульмінація думок і вибух пристрасті поета, його найзаповітніше бажання. У них сподівання, що після смерті поета здійсниться його палка мрія про волю народу.

Про «Заповіт» або за його мотивами написано сотні творів: М, Рильський «Слово про рідну матір», М. Тихонов «Слово на Тарасовій горі в Каневі», М. Танк «Заповіт» та ін.

На слова й мотив «Заповіту» написано понад 50 Музичних творів: Хори М. Лисенка, Г. Гладкого, М. Вербицького, О. Кошиця, К. Стеценка, Я. Степового, Л. Ревуцького; кантати С. Людкевича, Б. Лятошинського, симфонічні поеми і т. д.

«Сон» («У Всякого своя доля…») (1844)

Жанр

Поема «Сон» - перший в українській літературі твір політичної сатири,

Сатиричний твір Твір викривального змісту, у якому різко висміяні реакційні,

Потворні явища в суспільному житті або риси характеру людей.

Викриваючи негативне, антинародне, сатира утверджує позитивне, демократичне,

Високоморальне,

Назва ~ Від образної алегоричної форми викладення змісту сну. Кріпосництво -;ливий сон, від якого дерев’яніє навіть людина, що спить. Поет закликав прокинутися, поз-;бутися жахів і жити повноцінним життям.

У невеличкому творі автор прагнув охопити всю Російську імперію, і сон виправдовує

; уривчастість розповіді, швидку зміну подій, казкові пересування, фантастичні картини

; 65 ==г^^====

(сцена «генерального мордобитія»), алегоричні образи (біла пташка душа замучених козаків), звільняє від довгих переходів.

Сюжет і композиція

У Вступній Частині Шевченко саркастично таврує головні недоліки кріпосницького суспільства, готує читача до основної розповіді. Дає загальну характеристику російського самодержавства. «Той мурує, той руйнує» - слова, що мають підтекст (одні використовують працю інших, і в цьому недосконалість суспільства).

Поет засуджує загарбницьку політику імператора Миколи І та його попередників; характеризує панів як пявок трудового народу.

Основна розповідь - Поетова розповідь про видіння, які нібито йому приснилися. У польоті за совою ліричний герой поеми в зажурі прощається з Україною, «безталанною вдовою», і обіцяє їй повернутися.

Перша картина - Опис літнього ранку. Чарівні пейзажі контрастують з картинами життя суспільства - злигоднів покріпаченого народу України, знущання панів («з шкурою знімають», «розпинають», «катують»…)

У ліричних відступах Поет від імені народу ставить актуальне для свого часу питання: «Чи довго ще на сім світі катам панувати?» (підтекст - заклик до збройного повстання).

Друга картина - зимовий пейзаж, співзвучний з долею каторжників. Поет пролітає над пустинею вічного холоду, чує, «як загули кайдани під землею» (змальовано Сибір - могилу каторжників). Автор називає винуватцем цього лиха «неситого» царя.

Шевченко створює образ борця, у якому узагальнює риси багатьох поколінь волелюбних, самовідданих, героїчних, гідних патріотів.

Третя частина Поеми починається міським пейзажем, на тлі якого муштрують солдатів.

Герой поеми потрапляє на феєрверк, на якому зустрічає земляка, що став рабом-пере-вертнем.

Потрапивши до царського палацу, герой сміливо вигукує: «Так от де рай!» Але цей рай не для трудівників, а для Свавільник панів.

Тематика: Зображення неймовірних страждань трудящих і «райського життя» панів, показ свавілля та морального виродження панівних класів, продажності чиновництва.

Ідея: Викриття аморальності паразитизму та вірнопідданства, заклик до людської гідності, пробудження національної свідомості трудящих.

І. Франко назвав поему «сміливим маніфестом слова проти темного царства».

«Єретик» (1845)

Жанр - Поема.

Присвята Шафарикові, чеському і словацькому філологу, історику, діячеві Відродження, який прихильно ставився до української культури,

Історична основа твору

Тарас Шевченко цікавився історією інших народів, що боролися за свободу.

У центрі твору національно-визвольна боротьба чехів під керівництвом професора Празького університету, проповідника Яна Гуса, який викривав підступність отців Ватика-ну, аморальність католицького духівництва, німецьких баронів і папи римського в XV ст.

Яна Гуса було названо єретиком (тим, хто відступився від догм панівної релігії). Звідси - назва поеми.

Після мученицької смерті Яна Гуса (він був спалений інквізицією) його послідовники гусити продовжували воювати за волю чеського народу під керівництвом Яна Жижки.

У творі виявлена щира підтримка Т. Шевченком подій національно-визвольної боротьби.

Ідейно-художній зміст

Зображуючи події в країні братнього слов’янського народу, Т. Шевченко проводить паралелі зі становищем в Україні. Автор вдається до символіки: «велика хата» - слов’янські народи, злі сусіди - німці, «німота» політичне мовчання, бездіяльність; «люта змія» - ворожнеча поміж слов’янських народів. Поет докоряє тим, хто, виростаючи «в кайданах», нічого не робить задля своєї національної гідності і честі. Прославляє Шафарика за те, що

Той роздмухав іскру слов’янського братства, «не дав потонути в німецькій пучині нашій правді» і прагнув звести «в одно море слов’янськії ріки!». Ця ідея слов’янського єднання є провідною у творі.

Т, Шевченко розкриває всім правду про фальшивий і підступний Ватикан (римського папу названо «чернецем годованим», який «людською кровію шинкує і рай у найми оддає!», його підручних вважає гадюками, порівнює з гризливими котами, бугаями та ін.).

Поет зобразив Яна Гуса сміливим, гідним сином своєї землі, яка «плаче у кайданах, як за дітьми мати». Герой не байдужий до знущань над простим людом, до мовчання чехів, він закликає народ прозріти, розправити руки, змити луду, прокинутися, бути людьми. Засуджений на смерть, Ян Гус мужньо тримається на вогні інквізиції, показуючи незламність духу й віри,

Поема «Єретик» стала сміливим викликом католицькому духівництву, за що Шевченків «Кобзар» було привселюдно спалено на вогнищі в Римі.

«Великий льох» (1845) Жанр Поема-містерія. Має ознаки драматичного твору: три дії, у кожній по три дійові особи: померлі душі, ворони, лірники; діалоги, монологи, конфлікти, трагічні злами.

Містерія - середньовічна релігійна драма на біблійні сюжети.

Ідейно-художній зміст. Композиція

Поема «Великий льох» вважається центральним твором «Кобзаря» в історичному і філософському планах, бо в ньому розглянуто проблеми політичної свідомості, національної свободи.

Поема складається з трьох сцен, протягом яких москалики розкопують льох, шукаючи скарбів та «древностей». Не знайшовши нічого, крім кістяків у кайданах та гнилого корита, скаженіють, б’ють людей, лаються поводяться в Україні, як у себе вдома, при цьому брутально ставлячись до українського люду.

Перша сцена

Pages: 1 2

Збережи - » Золота пора творчої зрілості Тараса Шевченка . З'явився готовий твір.