Який зміст назви повести “Пожежа” - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Пожежа” | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Який зміст назви повести “Пожежа” - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Пожежа”

З молодих людей, найдеться - ворог шукань, …

Вони негайно: розбої! пожежа!

И прослывет у них мрійником! небезпечним!!

А. С. Грибоєдов

Заголовок у художньому творі має дуже важливе значення: воно, епіграф, перша й остання фрази є ударними в значеннєвому відношенні, тому що відіграють першорядну роль у вираженні ідеї добутку. Звідси особлива увага будь-якого автора до назви добутку: з можливих варіантів він вибирає, як правило, багатозначний заголовок, тому що воно змушує читача шукати глибинний зміст у добутку. Заголовок повести Распутіна «Пожежа» може бути витлумачено, принаймні, потрійно.

По-перше, пожежа - це нещастя, небезпечне для життя людини і його майна. Єдина подія, що описується в повісті, - пожежа на складах при магазині в тайговому селищі Сосновке. Пожежа триває целую ніч, і автор докладно розповідає, як жителі намагаються врятувати продукти й товари зі складів і що зрештою їм удалося. Удалося, треба визнати, небагато: безладна купа врятованих товарів звалена посередині складського двору; на пожежі загинуло два чоловіки (дядько Миша Хампо й архаровець Соня). Правда, пожежа не перекинулася на житлові будинки, і тому Сосновка уцелела.

Автор описує Сосновку - селище «незатишний і неохайний, і не міського й не сільського, а бивуачного типу» (3): похмурі жителі, на вулицях хвилі скам’янілого бруду, перед будинками голі палісадники. Пожежа була як би запрограмована в безглуздо, наспіх побудованому селищі, де ніхто не думає про майбутнє, тому що майбутнього в цього селища і його жителів немає: незабаром весь ліс в окрузі вирубають і треба буде перебиратися на нове місце.

По-друге, Распутін розширює зміст заголовка й уживає слово «пожежа» у переносному значенні, як «страшне руйнування» у душі головного героя - шофера ліспромгоспу Івана Петровича Егорова. Недарма письменник уживає несподівані метафори - «обпалена думка» (7), «обгорілий голос» (10) - і виразно передає щиросердечний стан героя: «Перед очами все змішалося - пожежа зсередини й пожежа теперішній, ті й інші вогні напливали й плили одночасно» (15). Зовні Іван Петрович - цілком благополучна людина: під час Великої Вітчизняної війни була танкістом і уцелел, виростив трьох дітей, у будинку повний статок, усе зароблено чесною працею, рідка любов і взаєморозуміння в нього із дружиною Аленой. Але Іванові Петровичу мало особистого благополуччя, його по-справжньому хвилюють безладдя в навколишнім житті - у селищі, у ліспромгоспі, у людських душах. Письменник порівнює свого героя із пружиною: чим більше її здавлювати, тим більше вона прагне розтиснутися. Іван Петрович обурюється й виступає на різних зборах із приводу обурливих неподобств у Сосновке, а інші жителі воліють залишатися осторонь, не псувати собі життя й нерви. Імовірно, вони не вірять, що можна що-небудь змінити навколо, а Іван Петрович уважає, що самі люди повинні влаштовувати своє життя й не сподіватися на високе начальство: доки запитувати за безладдя з когось, а не із самих себе?

Пожежа на складах переконав головного героя, що його життєва позиція правильна: не можна упокорюватися, отчаиваться й мовчати. Про це свідчить розмову Івана Петровича і його друга Афони Бронникова ранком після пожежі: «Важка ця справа - жити на світі, а однаково… однаково треба жити» (18). Так пожежа - велике нещастя - зміцнює душу головного героя й у цьому змісті обертається для нього благом.

Нарешті, по-третє, Распутін зображує небезпечний стан сучасного суспільства, що проявляється в байдужості й бездуховності громадян. Слово «пожежа» може вживатися у функції вигуку зі значенням «варта!», «небезпечно!», «будьте обережні й уважні!». У своїй реалістичній повісті автор створює картини, що здобувають значення символів. Пожежа висвітила безладдя в душах сосновцев і з’явилася закономірною відплатою для них. Вражені побаченим на пожежі (плутаниною, злодійством, убивством каліки - дядька Хампо), люди ранком «залишили всі праці, тихо було в гаражі й на вулицях, і ні звуку не доносилося з нижнього складу. Чекали» (18). Може бути, тепер жителі маленького тайгового селища зрозуміють, що треба наводити порядок у своєму будинку (країні), інакше не вижити: «Проть чужого ворога стояли й вистояли, свій ворог, як і свій злодій, пострашнее» (13).

Отже, Іван Петрович прожив на берегах рукотворного водоймища двадцять років після затоплення рідного села Егоровки. Пожежа позначила підсумки-питання проживання на новому місці: що сталося із самим героєм і його земляками, як улаштувався побут селища Сосновки, зібраного з жителів шести затоплених сіл, чому ліспромгосп вирубує подчистую весь ліс навколо? Здається, автор сподівається, що сумні підсумки є тільки проміжними, що пожежа показала сосновцам небезпечне положення справ і вони знайдуть у собі сили змінити порядки в селищі (!). Недарма повість кінчається описом весняної природи, що тільки-тільки просипає-оживає після зимового сну.

Распутін вибрав для свого добутку тривожна назва: пожежа стала «знаком лиха» і в той же час може стати знаком кінця загального неблагополуччя, якщо люди почують це попередження

Збережи - » Який зміст назви повести “Пожежа” - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Пожежа” . З'явився готовий твір.

Який зміст назви повести “Пожежа” - Твір по добутку В. Г. Распутіна “Пожежа”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.