Як люди відкривали нові землі

Відкриття, зроблені ще в античний година єгиптянами, фінікійцями, греками, узагальнив давньогрецький навчань Клавдій Птолемей, склавши в II ст. карту світу, що охопила весь Старий Світ (Новим Світом згодом назвали Америку). Східне узбережжя Африки, Південну й Центральну Азію пройшли арабські мандрівники й купці в VIII і XIV ст. В XV ст. дуже привабливою для подорожей була Індія, звідки вивозили прянощі й золото. Португальські мореплавці обійшли Африку з півдня, відкривши всі західне й південне узбережжя материка

Алі хіба тільки європейці були першими мандрівниками й відкривачами нових земель? Звичайно, ні. На іншому кінці континенту, за багато тисяч кілометрів від Греції, Єгипту та Ірландії знаходиться країна, що є найбільшою в Азії. Вона - батьківщина однієї йз найрозвинутіших ранніх цивілізацій на Землі. Це - Китай. Займаючи величезну частину азійської суші, Китай з одному боку омивається водами Тихого океану. Тому не дивно, що вже з давніх часів китайці майстерно володіли мистецтвом мореплавства. Смороду вміли будувати судна для плавання у відкритому морі, досконало для свого години володіли навичками навігації по зірках і навіть винайшли компас. На своїх суднах смороду ходили до берегів Кореї, в Індію, на острів Ява, допливали до Африки. Вчені наводять відомості про ті, що китайці були біля берегів Центральної й Південної Америки

Алі смороду також багато подорожували й по суші. Так, наприклад, був знайдений качан однієї йз найбільших річок Азії - Хуанхе, були досліджені гори й плоскогір’я впродовж західних кордонів китайської імперії. У подорожах суходолом, ймовірно, шляхи китайців і римлян перетинались. Адже обидві імперії знали про існування одна одної й обмінювались товарами. Виник і функціонував знаменитий Шовковий шлях. Однак більш інтенсивним контактам перешкоджали народи, через землі яких цей шлях пролягав, оскільки смороду теж були зацікавлені в прибутках від торгівлі.

Одним з таких народів були араби, корінні жителі пустель, спритні торговці. Іслам, качаном ери якого вважається 622 р., виявився сильною релігією, що лише за кілька століть охопила величезну територію. І вченим, і купцям тепер було легко подорожувати, вільно спілкуючись арабською й всюди зустрічаючи одновірців. Найкраще цю епоху відтворюють казки про Синдбада-Мореплавця з «Тисячі й однієї ночі». Мусульманська наука теж була дуже розвинутою: арабські вчені добрі знали роботи античних авторів, доповнювали й коригували їх власними спостереженнями. Географ Індрисі, наприклад, подорожував по Північній Африці, Малій Азії, побував у Європі. Він виготовив карту світу у вигляді срібного диска. Запозбавивши Індрисі також знаменитий трактат з географії. Правда, відповідно до його години з його уявленнями, в Індрисі зустрічається там багато неточностей. А це має значення навіть сьогодні для істориків географії, тому що карти й трактати Індрисі значною мірою визначали географічні уявлення європейців аж до XVIII ст. А видатний мандрівник Ібн Баттута в XIV ст. описавши на основі власних спостережень весь ісламський регіон від Північної Америки до Китаєві. За довгі роки він проїхав понад 120 000 км.

Алі в Європі продовжувало панувати нечітке уявлення про країни Сходу, зокрема про Китай і Індію. Хоча існував уже, як мі зазначали, знаменитий Шовковий шлях, хоча арабські купці доставляли до Європи шовк, прянощі та інші товари, про високі досягнення китайської культури, проте, ніхто не знав. А якщо й було щось відомо з часів давніх греків і римлян, те забулося за минулі століття.

НАЙДАВНІША ПОДОРОЖ

Найдавнішою подорожжю, про якові відомо науці, вважається експедиція, відправлена з Єгипту царицею Хатшепсут 3,5 тис. років тому. Про цю експедицію розповідає напис на давньоєгипетському храмі. «Подорож по морю, - говоритися в ній, - щасливе відплиття на схід. Благополучне прибуття в країну Пунт, щоб доставити чудесні речі кожної чужоземної країни… Не траплялося цього за інших царів… Велика область, якові єгиптяни знали тільки за чутками… Жителі Пунта нічого не знали про єгиптян… Навантажуються кораблі чудесними здобутками країни Пунт: чорним деревом і справжньою слоновою кісткою, необробленим золотом, ароматною смолою, павіанами, мавпами, хортами, шкірами леопардів… Подорож по морю, і благополучне прибуття й радісне причалювання…»

Де ж знаходилась ця країна Пунт, берегів якої досягли єгипетські мореплавці? Вчені припускають, що Пунтом стародавні єгиптяни називали Сомалі, східний край Африки. Вчені точно встановили дату цієї подорожі - вона почалася влітку 1493 р. до н.е. Після першої подорожі зв’язок із країною Пунт ставши постійним. Так, в одному з надгробних написів прославляється стерновий Хнемхотеп за ті, що він не менш як 11 разів плавав зі стерновим Хві до країни Пунт. Алі потім, у зв’язку з занепадом стародавнього Єгипту, подорожі припинилися.

Великі географічні відкриття

Відкриття найбільшого значення були зроблені в XV-XVIII ст., коли в надрах

феодалізму йшло формування капіталізму. За ці 300 років були відкриті: Америка, морський шлях навколо Африки до Індії та Індокитаю, Австралія, Берингове протоки, що розділяє Азію й Північну Америку, безліч островів у Тихому океані, північне узбережжя Сибіру, морські течії в Атлантичному й Тихому океанах