Художня структура поеми «Цыганы» - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Цыганы” | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Художня структура поеми «Цыганы» - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Цыганы”

Пушкін, майже із самого початку своєї літературної діяльності, що жваво цікавився народною творчістю, і у свої попередні південні поеми вводив як атрибут романтичного «місцевого колориту» національні пісні: «Черкеська пісня» в «Кавказькому бранці»; «Татарська пісня» в «Бахчисарайському фонтані». Але обидві ці пісні й дуже віддалено пов’язані з фабулою даних поем, і дуже далекі від справжнього національного фольклору: носять (особливо «Черкеська пісня» в «Кавказькому бранці») умовно^-літературний, «романсний» характер. Навпаки, справді народна, як установлено дослідниками, циганська пісня Земфіри, що дає й окреслення характеру героїв, особливо самої циганки Земфіри, і фабульну схему драми, що розігрується, становить як би художній центр поеми, її основу й осередок, вісь її обертання. І от це центральне значення пісні підкреслюється й зміцнює її композиційним положенням. Пушкіна поміщає пісню Земфіри в точний, як на геометричній фігурі, центр поеми.

«Цыганы», як уже сказано, складаються з одинадцяти уривків, пісня дана саме в середньому з них - у шостому; від початку поеми до пісні - 258 віршів; після пісні до епілогу - 256 віршів. Для того щоб ще отчетливее оттенить центральне й по займаному в поемі положенню й по суті (у розвитку драматичного конфлікту) місце сцени з пісень Земфіри - пісень про нову любов, що вона не випадково заспівує весняним сонячним днем («Старий на весняному сонці гріє…»; у пісні: «Він свіже весни…»), сцена ця дана Пушкіним у симетричному обрамленні двома паралельними нічними картинами, причому перша з них пофарбована в ідилічні (до пісні), а друга в глибоко драматичні (після пісні) тону. Сцена, що передує сцені з пісень, кінчається рядками:

* Настане ніч; вони всі троє

* Варять потиснуте пшоно;

* Старий заснув… і все в косовицю,

* У наметі й тихо, і темно.

Сцена, що випливає за сценою з пісень, малює ту ж картину - ті ж «троє» і в тім же наметі; по спить Алеко, і спить ие спокійним, як старий циган, а болісним («У сні душу твоя терпіла мученья…» - говорить йому Земфіра), «важким сном». Причому починається нова нічна сцена майже тими ж словами, якими закінчувалася попередня;

* Старий заснув… і все в спокої,

* У наметі й тихо, і темно.

* Тут:

* Все тихо; ніч.

* Місяцем прикрашений

* Блакитний півдня небокрай.

* Старий Земфірою пробуджений:

* «Про мій батько! Алеко страшний.

* Послухай: крізь важкий сон

* И стогне, і. ридає він…»

Звичайно, можна із упевненістю сказати, що, поміщаючи пісню Земфіри - художній стрижень поеми - у саму її середину, Пушкіна не проробляв попередніх підрахунків і арифметичних викладень. Академік А. Н. Крилов розповідає у своїх найцікавіших спогадах про один чудового російського вмільця, Петра Акиндиновиче Титове, що, працюючи по кораблебудівній справі й не маючи ніяких спеціальних математичних знань, виконував «від руки» і «на око», притім «з незвичайною швидкістю», самі складні й тонкі креслення: «Вірність його ока була разюча.

Призначаючи, наприклад, розміри окремих частин якірного або буксирного пристрою, або шлюпбалок, або підкріплень під знаряддя, він ніколи не заглядав ні в які довідники, що стояли на полку в його кабінеті, і, саме собою зрозуміло, не робив, та й не вмів робити, ніяких розрахунків. Н. Е. Кутейников, що був у той час самим утвореним корабельним інженером у нашім флоті, часто намагався перевіряти розрахунками розміри, призначені Титовым, але незабаром переконався, що це, даремна праця, - розрахунок лише підтверджував те, що Титов призначив на око». Надалі молодий тоді Крилов на прохання Титова познайомив його з математичними дисциплінами: «У той час, коли ми, нарешті, дійшли до опору матеріалів і розрахунків балок, стійок та ін., саме закінчувалася будівля «Наварина», і не раз Петро Акиндинович проказував мені: «Ну-ка, мічман, давай уважати яку-небудь стрілу або шлюпбалку». По закінченні розрахунку він відкривав ящик свого письмового стола, виймав ескіз і говорив: «Так, мічман, твої формули вірні: бачиш, я розміри призначив на око - сходяться».

«Лише вісімнадцять років через, - додає академік Крилов, - займаючи найвищу посаду по кораблебудуванню, я оцінив щире значення цих слів Титова. Теперішній інженер повинен вірити своєму оку більше, ніж будь-якій формулі…»

Пушкін теж, як уже сказано, уважав, що письменник повинен мати «почуття згідності», володіти, «силоміць розуму, що розташовує частинами у відношенні ДО: цілого». Сам він мав цим «почуття» і цієї «силою розуму» найвищою мірою. І коли він «будував», композиційно організовував свої добутки, він, безсумнівно, керувався цією внутрішньою «математикою» - безпомилково точним окоміром і непогрішно вірною рукою найбільшого майстра-художника: не по заздалегідь підготовлених математичних формулах розташовував «частини у відношенні до цілого», але саме це розташування виявлялося в повному з ними відповідності, було до разючого математично.

У той же час, удивляючись у ці математично строгі й точні композиції найбільших пушкінських добутків (першим чудовим зразком і є тут тільки що розглянута композиція «Циган»), починаєш по-справжньому розуміти всю не випадковість пушкінського твердження, що «натхнення потрібно в поезії, як і в геометрії»

Збережи - » Художня структура поеми «Цыганы» - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Цыганы” . З'явився готовий твір.

Художня структура поеми «Цыганы» - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Цыганы”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.