Любов… Імовірно, я не помилюся, якщо скажу, що любов - це саме загадкове почуття на Землі. Чому одна людина раптом розуміє, що без іншого йому більше не жити, не дихати? Чому з кожним з нас хоча б раз у житті відбувається це? У будь-якій відповіді, якім можна дати на це питання, залишиться недосказанность. А зібравши всі ці недосказанности разом, ми одержуємо таємницю all so ch. ru 2001 2005 - одну із самих прекрасних таємниць цього миру. Саме її я й уважаю головної в людських відносинах. І, напевно, це не тільки моя думка - адже скільки на світі книг про любов! Такий різної, щасливої й нещасної, радісної й гіркої, що пролітає в одна мить і триває вічно. Чомусь мені найбільше подобається читати про вічну й вірну любов, що робить для людей загальним усе - і життя, і смерть. Може бути, просто хочеться вірити, що у світі залишилося хоч щось світле. І цю віру дає мені роман М. А.Булгакова «Майстер і Маргарита». Мабуть, цю книги люблять багато хто. Адже вона настільки багатогранна, що кожний може знайти в ній щось своє. Одному цікаві пригоди Коровьева й Бегемота, іншому - ершалаимские глави, третьому - філософський підтекст. А мене найбільше залучає історія Маргарити. Маргарита до зустрічі з Майстрами жила нудно, самотньо й благополучно. Напевно, навіть не можна сказати, що Маргарита була нещасною: адже людина, що не пізнав щастя, свого нещастя не усвідомлює. Але був у її житті якийсь надлам. Не випадково, коли Майстри бачить Маргариту вперше, вона несе в руках тривожні жовті квіти, в очах її самітність. Ці квіти як би передвіщають майбутню трагедію. А несподівана зустріч із Майстрами змінює все життя Маргарити. Усе у світі раптом знаходить зміст, життя грає яскравими фарбами й для Маргарити, і для Майстра. Її подих зливається з його подихом, і в цьому єднанні народжується кращий добуток Майстра - його роман про Понтія Пілаті. Маргарита стає відданими його читачками - музою свого коханого. Мені здається, що для Маргарити все що відбуває має ціну куди більшу, ніж для Майстра. Я не хочу сказати, що він не любив її. Але в житті Майстра було багато чого. Нехай він був самотній, але його життя наповнювали книги, історія, роман. А в Мар! гариты до Майстра не було нічого. Але, можливо, ця самітність якось загартувала її, зробило душу сильней. Булгаков намагається донести до нас думка про те, що зрозуміти щиру любов і красу неможливо, не знаючи ненависті й неподобства. Може бути, саме злу й стражданням ми зобов’язані тим, що в порівнянні з ними пізнаємо добро й любов. Подивимося, що відбувається з Майстром і Маргаритою після катастрофи. Так, Майстрові довелося несолодко, але й Маргариті було не легше. Їй дісталося страшне катування невідомістю про те, що трапилося з її коханим. І отут ми бачимо, скільки в розпачі цієї жінки сили. Вона не забула його., винить себе в що происшли, але в той же час до останнього вірить, що щось може змінитися. Маргарита погоджується продати душу дияволам тільки за одну надію довідатися що-небудь про Майстра. І вона визволяє свого улюбленого із психіатричної клініки, виліковує від божевілля й дарує йому вічний спокій. На перший погляд, це зробив Воланд, але все було б по-іншому, якби Маргарита не погодилася пожертвувати собою. Напевно, от вона і є вірна й вічна любов, коли одна людина готова зробити все заради іншого. Але мені здається, що для розуміння самовідданості Маргарити важливо те, що Воланд говорить про Понтія Пілаті і єдиній істоті поруч із ним - собаці: «…той хто любить повинен розділяти доля того, кого він любить». Так і Маргарита повинна розділити долю Майстра. Він одержує те, про що мріяв все життя, а Маргарита треба за ним. Можливо, це не зовсім її мрія. Швидше за все, для неї саме головне - просто бути з Майстром. Але чи буде щаслива людина, повністю розчинившись в іншому? Поки ще я не можу відповісти на це питання однозначно. Але впевнений, що потрібно не тільки брати, але й віддавати. Віддавати себе, свої думки, почуття, свою душу. Любити по-справжньому - значить любити не для себе, не для своєї вигоди, а тільки для того, кого ти любиш. Може бути, тоді такий прекрасний ідеал любові, як любов Маргарити до Майстра, стане можливий не тільки в романі, але й у житті.