І прийшов Володимир до Києва з більшим військом, а Ярополк не зміг вийти йому назустріч і зачинився в Києві зі своїми людьми й із Блудом. Владимир же послав до Блуду - воєводі Ярополка - із брехливими словами: «Будь мені іншому! Якщо вб’ю брата мого, то буду почитати тебе як батька й честь більшу одержиш від мене; не я адже почав убивати братів, але він. Я ж, убоявшись цього, виступив проти нього». І ськазав Блуд послам Володимира: «Буду з тобою в любові й дружбі».

Блуд зрадив князя свого. Засів Блуд в облогу разом з Ярополком, а сам, обманюючи його, часто посилав до Володимира із закликом іти приступом на місто, замишляючи в цей час убити Ярополка, тому що побоюючись городян, відкрите його вбити він не міг. Сам же Блуд не міг ніяк погубити його й придумав хитрість. Ськазав Блуд Ярополку: «Кияни посилають до Володимира, говорячи йому: «Переступай до міста, зрадимо-де тобі Ярополка». Біжи ж з міста».

І послухався його Ярополк, вибіг з Києва й зачинився в Рідні в устя ріки Росі, а Володимир увійшов у Київ і осадив Ярополка в Рідні. І був там жорстокий голод, так що ходить приказка й до наших днів: «Лихо як у Рідні». І ськазав Блуд Ярополку: «Бачиш, ськільки воїнів у брата твого? Нам їх не перемогти. Місти мир із братом своїм». І ськазав Ярополк: «Нехай так!» І послав Блуд до Володимира зі словами: « Збулася-Де думка твоя, приведу-де до тебе Ярополка: приготуйся вбити його». І говорив Блуд Ярополку: «Піди до брата своєму й ськажи йому: «Що ти мені не даси, то я й прийму». Ярополк пішов, а Варяжко говорив йому: «Не ходи, князь, уб’ють тебе; біжи до печенігів і приведеш воїнів», і не послухався його Ярополк.

Прийшов Ярополк до Володимира; коли ж входив у двері, два варяги підняли його мечами під пазуху. Блуд же зачинив двері й не дав увійти за ним своїм. Так убитий був Ярополк. Варяжко ж, побачивши, що Ярополк убитий, біг до печенігів і часто воював з печенігами проти Володимира, із працею залучив його Володимира на свою сторону, давши йому клятвена обіцянка.

(«Повість минулих літ»)