Такий маленький, але зворушливий епізод описаний Ю. Мушкетиком. Проте, у ньому так добре розкрилися характери людей. Хлопчик, хоч і був маленьким, і зрозумів, що соромно брати гроші в солдатів, які їдуть на фронт і, можливо, не вернуться, як його батько. Доброта, милосердя, почуття вдячності до мужніх захисників вітчизни перемогли в дитячому серці бажання мати взуття й острах перед наказом матері. Бійці теж виявили увагу хлопчикові. Вони побачили його босі замерзлі ноги, зніяковілість, і, можливо, навіть догадалися про усім. Тому знайшли можливість віддячити хлопчика - подарувавши черевики, зошити й олівці. Це хлопча нагадало їм рідний дім, зі свіжим хлібним духом, своїх дітей, мирного життя

Виявилися в цьому епізоді й кращі риси матері. Вона не лаяла сина, а зітхнула й заплакала, згадавши чоловіка, що так і не вернувся з війни. Може, і його хтось пригощав колись пампушкою? Подібні історії про цінності людяності, чуйності, взаєморозуміння у важких життєвих обставинах можна знайти у творах Григора Тютюнника («Климко», «Вогник далеко в степу»), В. Барки («Жовтий князь»), И. Багряного («Тигролови») і багатьох інших. І все це - прекрасний приклад для спадкування, виховання в собі кращих людських якостей