Отут майстерність начебто дане: ніяких зайвих слів ні, а просто є ті, які є, точні, один одного визначальні. 3. Н. Гиппиус “Земля й камінь” Далеко не кожна людина, що читає вірш, думає про те, яка його композиція або розмір. Навіщо? Прекрасно можна сприймати поезію, не маючи спеціальних знань, не з’ясовуючи особливостей композиційної побудови й ритмічного малюнка

Довгий час я вважав, що вірш не схема, не креслення, якім можна детально розбити на складові частини, а єдиний плід роздумів і почуттів поета. І лише згодом, від уроку до уроку, осягаючи неприємне слово “аналіз”, я зрозумів, наскільки ця робота допомагає мені розібратися в змісті вірша, у глибині почуттів автора. Проникнення в майстерню поета завжди починається для мене з того, що я згадую його життєвий шлях, ті роки, у які він створював свій добуток. Так вірш С. Єсеніна “Лист матері” було написано поетом в 1924 році, тобто наприкінці його життя. Останній період творчості автора є вершиною його поезії

Це поезія примирення й підведення підсумків. Багато добутків, написані в цей період, з’явилися смутною констатацією того, що старе пішло безповоротно, а нове незрозуміло й зовсім не схоже на те, про що мріялося в романтичні дні Жовтня 1917 року: Я людина не новий! Що приховувати?

Залишився в минулому я однієї ногою, Прагнучи наздогнати сталеву рать, Сковзаю й падаю другою. Саме в ці роки С. Єсенін пише знамените “Лист матері”, що сприймається не тільки як звертання до конкретного адресата, але ширше як прощання з матір’ю-батьківщиною: Ти одна мені допомога й відрада, Ти copyright