Вірші Бориса Пастернаку - неповторний ліричний мир, стрімкий потік яскравих фарб, сонячного світла. Будь-які явища природи, будь те снігопад, весняне пробудження, яскраве літнє сонце або осінній дощ, під пером автора стає незвичайним, схожим на живу істоту. Пейзаж існує поруч із людиною, ліричним героєм віршів. Пастернак дуже тонко почуває навколишній його мир, уміє бачити те, що непідвласно погляду звичайної людини. Вірш «Сніг іде» написано в 1957 році. Ми можемо розділити його на дві більші частини: пейзажну замальовку й філософські міркування автора про сенс життя, неї швидкоплинності

Назва визначає тему вірша. Але ці слова виконують і роль динамічного повтору. За допомогою такого прийому читач може уявити собі, як на землю падають важкі пластівці снігу

Повтор відіграє особливу роль і в ритмічній організації вірша. Хорей, основний розмір вірша, порушується спондеєм - утяжеленной стопою, де поруч коштують два ударних склади. Рядка «Сніг іде, сніг іде» як би виділяються із загальної картини вірша, залучають нашу увагу. У першій частині не можна не помітити й незвичайні метафори - уособлення: До білих зірочок у бурані Тягнуться квіти герані За віконне плетіння. Ні, природа не вмирає взимку, вона лише засипає

И милі кімнатні рослини нагадують нам про це. Повторювані дієслова передають динаміку польоту, сніжної хуртовини. У цих рядках можна зустріти й антитезу: білий сніг і «чорних сходів щабля».

Низьке зимове небо начебто падає на землю, але подивитеся, яке уособлення-порівняння ми зустрічаємо в Пастернаку: Немов падають не пластівці, А в залатаному салопі Сходить додолу небозвід. Немов з видом дивака З верхньої сходової площадки, Крадькома, граючи в прятки, Сходити небо з горища. Друга частина вірша - міркування ліричного героя про сенс життя, її швидкоплинності, кінцівки

Дні нашого життя пролітають так само швидко, як пухнаті сніжинки за вікном. Основна думка підкреслена риторичними питаннями: Або з тією же швидкістю, Може бути, проходить час? Може бути, за роком рік Випливають, як сніг іде, Або як слова в поемі?

И я думаю, що ліричний герой, спостерігаючи за снігопадом, шкодує про прожите життя, що промайнуло, як пухнаті сніжинки за вікном. Можливо, у ній не все вдалося й зложилося так, як він хотів. Остання строфа перегукується й з першої, і із другою частиною вірша. Повторювані слова наповнюються новим змістом. «Перехрестя поворот» це поворот долі, те, що чекає нас завтра.

А «побілений пішохід» це не просто людина, покрита сніжними пластівцями. Це побілений сивинами, що прожила життя самотній мандрівник. Що ж чекає його за цим поворотом, яке випробування приготувала доля - про це міркує ліричний герой. У віршах Б. Пастернаку велике значення грає фонетична організація вірша

Для більше яскравої передачі пейзажу поет використовує різну алітерацію. Якщо уважно перечитати першу строфу, можна відзначити повторення приголосного «р». Таке фонетичне оформлення допомагає читачеві представити сніжну хуртовину. У перших рядках другої строфи й третій строфі алітерація створюється за допомогою свистячого приголосного «з», що нібито передає політ сніжинок по зимовому місту

И таке чергування алітерації характерно для всього вірша. Рима в строфах теж неоднакова. Якщо в першій, третій і пятой строфі рима кільцева, то в торою й четвертої - перехресна

У парних строфах чоловічі (з ударним закінченням) і жіночі (з ненаголошеним) рими чергуються, причому строфа починається з жіночої рими, то в непарних чоловічі рими як би оперізують строфу, підкреслюючи кільцеве римування. Неоднаково й кількість рядків у строфі. Якщо перші п’ять строф являють собою традиційні чотиривірші, то п’ята й сьома - уже п’ятивірш, а шоста - тривірш. З порушенням кількості рядків у строфі міняється й рима: ми можемо спостерігати як кільцеву, так і перехресне римування. Фонетичне й ритмічне оформлення вірша роблять стиль поета неповторним, копіювання заборонене © 2005 індивідуальним

Я думаю, що якщо перечитаю цей вірш через якийсь час, у мене можуть виникнути й інші асоціації. Цим мені й подобається лірика Пастернаку, своєю незвичайністю. У нього вчилися й учаться багато поетів і письменники, а рядка з його віршів стають назвами для нових романів і п’єс

Борис Пастернак - один з видатних поетів, якими Росія може пишатися