Старий і море повість-притча, у якій гранично чітко й концентрированно виражені філософія й світорозуміння автора: віра в людину, його призначення й силу його духу («Людина не для того створений, щоб терпіти поразки»), твердження необхідності братерства людей і в той же час трагічний погляд на долю людини, чиї зусилля перебороти долю в остаточному підсумку виявляються марними, оскільки, як сформулював письменник цю думку в заголовку одного зі збірників оповідань, «переможець не одержує нічого».

Сюжет повести обмежений декількома днями й однією часткою случаємо: старому кубинському рибалці Сантьяго, чию самітність скрашують тільки бесіди із хлопчиком Маноло, ціною неймовірної напруги сил вдається піймати величезну рибу, але при поверненні його видобуток пожирають акули, і він залишається ні із чим. Однак у строго обкреслені сюжетні рамки вкладена найбагатша філософська проблематика, і автор не тільки розкриває історію довгого, нелегкого й гідного життя людини праці, але й ставить вічні питання - про зміст і цінність життя, про наступність поколінь, про солідарність людей, про єдність людини й природи

Загальний філософський підсумок притчі цілком однозначний: «Людини можна знищити, але його не можна перемогти».