Виклад аналіз поезії воєнного часу | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Виклад аналіз поезії воєнного часу

Поезія воєнного часу з’явилася своєрідним художнім літописом доль людських, доль народних. Це не стільки літопис подій, скільки літопис почуттів - від першої гнівної реакції на віроломний напад гітлерівської Німеччини:

  • Вставай, країна величезна,
  • Вставай на смертний бій
  • З фашистською силою темною,
  • Із проклятою ордою! -

до підсумкового напуття пережившим війну зберігати Вітчизну

  • И берегти її свято,
  • Брати, щастя своє -
  • На згадку воїна-брата,
  • Що загинув за неї

Вірші військового років допоможуть заново пережити й найбагатший діапазон почуттів, породжених цим часом, і їхню небувалу силу й гостроту, допоможуть уникнути помилкового, однобічного подання про війну-перемогу з розгорнутими прапорами, оркестрами, орденами, загальним радістю або про війну-поразку з невдачами, смертями, кров’ю, слізьми, що коштують у горлі. В 1941 р. сімнадцятилітня Юліа Друніна добровольцем пішла на фронт і воювала до перемоги:

  • Я тільки раз видала рукопашний
  • Раз - наяву й сотні разів у сні
  • Хто говорить, що на війні не страшно,
  • Той нічого не знає овойне.

Зрозуміло її бажання намалювати об’єктивну картину, розповісти наступним поколінням правду про незабутні дні: “Визвольна війна - це не тільки смерть, кров і страждання. Це ще й гігантські зльоти людського духу - безкорисливості, самовідданості, героїзму”.

У годину великих випробувань розгорнули людські душі, розкрилися моральні сили народу, і поезія відбила це. Поети воєнного часу не спостерігали події з боку - вони жили ними. Різної, природно, була міра їхньої особистої участі у війні. Одні пройшли її рядовими й офіцерами Радянської армії, інших - військовими кореспондентами, треті виявилися учасниками якихось окремих подій. Безпристрасна історія багато чого розставила по своїх місцях, багато чого переоцінила, дещо пояснила. Але тільки мистецтву під силу виразити й зберегти стан душі сучасника техлет.

У дні зімкнення народу перед особою смертельної небезпеки, у дні важких і гірких втрат, страждань і позбавлень поезія була агітатором і трибуном, серцевим співрозмовником і близьким іншому. Вона жагуче говорила про подвиг і безсмертя, про ненависть і любов, про відданість і зрадництво, про радість і вболівай. “Ніколи за всю історію поезії не встановлювався такий прямий, близький, серцевий контакт між пишучими й читаючими, як у дні Вітчизняної війни”, - свідчить її учасник, поет А. Бабаків. Із фронтового листа він довідався, що в кишені вбитого бійця виявили клаптик паперу з його рядками, залитими кров’ю:

  • Осичняки мерзлякуватий, так річечка вузька,
  • Так синій бор, так жовті полючи
  • Ти всіх миліше, усіх дорожче, російська,
  • Суглинна, тверда земля

Поет М. Исаковский теж одержав листа із фронту. Його написав рядовий боєць: “Повірте, що ніяке інше слово не може так підняти в атаку на ворога, як Ваші слова, т. Исаковский”.

  • …Під час облоги й голоду Ленінград жив напружено-духовним життям, - згадував Н.К. Чуковський. - В обложеному Ленінграді дивно багато читали. Читали класиків, читали поетів; читали в землянках і дотах, читали на батареях і на вмерзлим у лід кораблях; оберемками брали книги в умираючих бібліотекарок і в незліченних промерзлих квартирах, лежачи при світлі каганців, читали, читали. І дуже багато писали віршів. Отут повторювалося те, що вже було один раз у дев’ятнадцятому й двадцятому роках, - вірші раптом придбали надзвичайну важливість, і писали їх навіть ті, кому у звичайний час ніколи не спадало на думку віддаватися такому заняттю. Очевидно, таке вуж властивість російської людини: він відчуває потребу у віршах під час нещасть - у розрусі, в облозі, вконцлагере.

Особливості поезії як роду літератури сприяли тому, що у воєнний час вона зайняла чільне положення: “Стих одержав особливу перевагу, - свідчив Н. Тихонов, - писався швидко, не займав у газеті багато місця, відразу надходив на озброєння”. Поезія військового років - це поезія незвичайної інтенсивності. У роки війни активізувалися багато жанрів поезії - і ті агітаційні, що вели свій початок від часу революції й громадянської війни, і ліричні, за яких стояла багатовікова традиція. Війна розлучила близьких, випробувала людські прихильності, підкреслила високу цінність любові, ніжності, важливість і необхідність дружніх почуттів. Лірична поезія воєнного часу повно відбила цю спрагу людяності. Суворі випробування не озлобили людей

Збережи - » Виклад аналіз поезії воєнного часу . З'явився готовий твір.

Виклад аналіз поезії воєнного часу





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.