Коли я хворію, коли мені смутно або нудно, коли кращі друзі роз’їжджаються влітку з міста, я беру чудову книгу Р. Э. Распе про пригоди барона Мюнхгаузена й, затишно влаштувавшись у кріслі, починаю читати. Оповідання головного героя не просто забавні. Немає меж фантазії й вигадкам «самої правдивої людини на землі». І якщо спочатку після кожного оповідання хочеться викликнути: «Не може цього бути!» - те вже через кілька сторінок ти просто «ковтаєш» главу за главою, захоплюючись незвичайною спритністю й кмітливістю безстрашного мандрівника

У мене є друг, що теж, як і Мюнхгаузен, любить прикрасити реальні події або щось присочинить. Він говорить, що якщо в житті не відбувається нічого цікавого й захоплюючого, те це потрібно придумати. От чому мені ніколи не буває нудно, коли мій друг поруч. У багатій, розвитій фантазії, на мій погляд, немає нічого поганого, адже ці забавні й захоплюючі оповідання нікому не приносять шкоди, зате допомагають у повсякденних і звичних подіях побачити щось яскраве, незвичайне й запоминающееся.

Коли читаєш веселі й дивні історії Р. Э. Распе про пригоди барона Мюнхгаузена, неможливо відірватися від книги. Ці коротенькі оповідання насичені дивними подіями, а дії головного героя незмінно викликають сміх. Однак сміх цей не глузливий, хоча барон і майстер перебільшувати що відбувається й навіть видавати бажане за дійсне. Коли я сміюся над черговою вигадкою Мюнхгаузена - я радуюся його спритності, фантазії, кмітливості, удачливості. А хіба можна залишатися серйозним, читаючи, як цей великий мисливець ловив утік на мотузочку із прив’язаним до неї салом, запрягав у сани вовка, убив відразу сім куріпок, вистріливши шомполом з рушниці, і навіть зумів піднятися на Місяць по бобовому стеблу?! Уява й фантазія барона Мюнхгаузена просто невичерпні, і ніколи не можеш бути впевненим, яким образом він збирається выпутаться із чергової переробки

Забавні історії Р. Э. Распе вчать нас ніколи не падати духом, а в складних ситуаціях шукати нестандартні виходи й рішення проблем. Адже дійсно, «спритність - велика річ», як на власному прикладі довів нам барон Мюнхгаузен.