В одному зі своїх великих дослідженнях Л.В. Крушинский (1960), аналізуючи питання про вроджені й придбані компоненти у формуванні поводження тварин, висловлює думка, що велике значення в боротьбі за існування має виконання того або іншого акту поводження, що в остаточному підсумку дає виживання особини. Безумовно - рефлекторний компонент відбиває результат видового пристосування попередніх поколінь до тих умовам, у яких живе даний вид. Умовно^-рефлекторний - надає цим реакціям “життєву гнучкість”, завдяки якій тварина може пристосовуватися до конкретних умов існування. Із цих двох компонентів, по Крушинскому, складаються унікальні реакції. Унітарні реакції поводження - це такі, при яких акти поводження можуть формуватися при сполученні умовних і безумовних рефлексів. Це цілісні акти поводження, у яких об’єднані, інтегровані умовні й безумовні рефлекси, вони можуть формуватися при різних співвідношеннях тих і інших, зберігаючи подібність зовнішнього вираження. Ці акти поводження спрямовані на виконання одиночної пристосувальної дії, що при різних способах свого здійснення має певний шаблон кінцевого використання

Уроджений безумовно-рефлекторний фонд поводження є базою, на якій під впливом зовнішніх впливів формується поводження тварини. У загальному комплексі поводження бувають так тісно переплетені між собою, що в більшості випадків їх важко відокремити друг від друга

На думку Л.В.Крутинского (1972), окремі форми поводження навряд чи можуть бути чисто вродженими або чисто придбаними й можна говорити лише про відносне значення вроджених і придбаних елементів у поведінковому акті. Але що здобуваються, виникаючі в результаті навчання елементи, як указує Б.Г.Мантейфель (1974), більше мобільні й представляють собою поведінкові адаптації до більше мінливих факторів і ситуацій середовища

Загальна структура інстинктивного поводження тварин, у тому числі й птахів, представлена двома етапами

Перший етап - пошукові або підготовчі поводження

Другий етап - завершальне поводження. Перший етап відрізняється значною пластичністю поводження й переплетенням уроджених і придбаних компонентів. При пошуковому поводженні тварина активно, вибірково шукає не специфічні подразники, які дозволяють йому перейти до другого, завершального етапу. У ході другого етапу виконуються заключні дії в основному вроджені, що відрізняються виразною стереотипністю й певною послідовністю. Ці два етапи легко розрізняються в підготовчому до гнездостроению періоді горобиних птахів

Перший етап - пошукові поводження

Спостереження за поводженням ряду горобиних показали, що при обстеженні й освоєнні ними гніздових мікроділянок домінують пошукові поводження. Воно здійснюється в найближчі до місць майбутніх гнізд мікрорайонах. Однак у різних видів радіуси дії різні. Вони варіюють також у різних особин одного виду й ця варіабельність обумовлена специфічними вимогами цих птахів до конкретних екологічних умов. Так у лісового ковзана й лісового жайворонка щодо великий радіус пошукових дій обумовлений їхнім підвищеним вимогам до просторового положення мікроділянок у зв’язку з відкрито-окуменним способом життя. Вони забезпечують найбільш зручне розміщення й положення майбутнього гнізда на поверхні ґрунту, за рахунок мікроструктур наземних мікроділянок, забезпечується наземна орієнтація на його місце розташування з деякої відстані, найбільш зручний підхід до нього, надійність укриття (маскування). Загальна структура поводження цих тварин у цей період і окремі поведінкові акти, що вони найбільше ретельно обстежать рельєф, ступінь щільності підстилки, ґрунту, ступінь щільності виростання наземної рослинності. Всі пошукові поводження підготовчого періоду здійснюються в межах безпосередньої близькості до місця майбутнього гнізда. Відмітною рисою їхнього поводження є складна циркуляція в межах вибраного мікрорайону, мабуть, що включає елементи придбаного поводження. Можна розрізняти: кругову циркуляцію, коли птаха роблять обліт ділянки по колу або еліпсу; напівкругову, коли цей обліт повторюється багаторазово тільки з однієї сторони. Зміст цих циркуляцій полягає, видимо, у просторовій оцінці розташування місця майбутнього гнізда

Другий етап - завершальне поводження

Безпосередню підготовку місця для будівлі гнізда треба, очевидно, розглядати як завершальну фазу всього підготовчого до гнездостроению періоду, тут на цьому етапі домінують уроджені елементи, пов’язані з руховими актами, що мають місце при догляді за оперенням і шкірою, а також при купанні у воді або ґрунті (піску, пилу, гальці).

Багаторазові спостереження показали, що поведінкові акти цього періоду досить різнотипні й складні в особин різних видів. Однак виділено й досить точно окремі акти або групи поведінкових актів, властивих різним видам птахів

У виборі місця істотне значення має ступінь виразності рухових координаций ніг, дзьоба, тіла, тобто своєрідна, досить складна “тренування” на вибраному місці, що передує ще більш складним руховим актам гнездостроительного періоду

Вибір місця для гнізда в більшості досліджуваних видів проводить самка. Участь самців у цьому процесі однобічне. Воно виражається головним чином в “жонглюванні” будівельним матеріалом і його періодичному подтаскивании до місця гнізда. При цьому самка, як правило, не приймає пропоновані самцем різні будівельні компоненти. Які-небудь чітко виражені поведінкові акти в цей період у самців, крім “жонглювання” не спостерігаються зовсім. Протягом усього підготовчого циклу поводження самців подібно з поводженням самок у тім, що самці, тримаючись на деякій відстані й постійно стежачи за діями самок, як би супроводжують їх дії

У період вибору місця гнізда поводження самки агресивно. Вона часто відганяє самця на значну відстань і робить обстеження й пробу місця одна. Більше того, зміст її поведінкових актів змінюється з відповідністю місця майбутнього гнізда, що свідчить про те, що воно зв’язано саме з вибором місця, а не поводженням при утворенні пар. Характерні пози залицяння самців ніколи не спостерігалися при підготовці місця для гнізд. У шлюбний період самці роблять такі рухи, які роблять найбільш помітну різницю у фарбуванні окремих частин оперення птаха. Подібні дії самців у досліджуваному періоді спостерігати нікому не доводилося

Потрібно відзначити, що підготовчий період є найважливішим у загальному гнездостроительном циклі, що визначає в нормальне здійснення як самого процесу гнездостроения, так і пов’язаних з ним наступних періодів розмноження. Той факт, що період цей може тривати в середньому від 2 до 9 днів, указує на необхідність для пари птахів особливо ретельно досліджувати місце в період мінливих умов. Загальна структура поводження складна й відмінна від інших періодів репродуктивного поводження. Мінливість і адаптивний характер підготовчого поводження цілком виправдують подальше його вивчення

Гнізда із цегл

Пічники - звичайні птахи пампасов. На заборах, на гілках, з яких відкривається гарний огляд, співають вони нескладні, але дзвінкі пісні. Часто дуетом самець і самка “Здається, один лише вид сирої землі спонукує їх до будівництва”. Тому що із сирої землі й глини, додавши до неї небагато стеблинок і коров’ячого гною, будують вони гнізда. Не просто все це ліплять у купу, а спочатку скачають “цеглинки” по 3-3- 5 грамів вагою. Потім на стовпах, заборах, на галузях дерев, на дахах будинків, рідше на землі будують із них фундамент майбутнього будинку, зводять круглі стіни, над ними - дах. Стіна гнізда хоча й округла, але не замкнута в плані зверху, а закручена зовні усередину як би годинною пружиною. Між внутрішнім і зовнішнім витками цієї “пружини” іде вузький вхід 5 див шириною, у більше містку гніздову камеру (у центрі спірально влаштованих стін).

На один такий будинок, він важить 4-4- 7 кг іде від 1500 до 2500 2цегл2. Споруджується за 10-16 днів. Якщо врахувати, що кожна пара одночасно будує до чотирьох гнізд, працьовитість у цих птахів чимале

3-4 яйця насиджується на підстилці зі стебел або вовни 14-18 днів. Пташенятам ще тільки два тижні, а вони вже, висунувши голову з “дверей” будинку …співають!

Pages: 1 2 3 4