Оголошення:

Беручи до уваги, що угода між Сполученими Штатами Америки і Його Величністю Імператором всея Росії, що було укладено й підписане їхнім відповідним представниками в місті Вашингтоні, у тридцятий день березня цього року, на Англійській і Французькій мовах, сформулированно в такий спосіб:

З метою прагнення зміцнення, наськільки можливо, гарного взаєморозуміння, що існує між ними, Сполучені Штати Америки і Його Величність Імператор всея Росії призначають своїх представників:

Президент Сполучених Штатів - Вільяма Х. Севарда, Держсекретаря;

І Його Величність Імператор всея Росії - Таємного радника Едварда Стоськла, Посланника Його Величності, надзвичайного посла в Сполучених Штатах.

І представники сторін, обмінявшись їхніми повноваженнями, які були визначені, як відповідним всім правилам, погодили й підписали наступні статті:

Стаття I

Його Величність Імператор всея Росії погоджується поступитися Сполученим Штатам, відповідно до цієї угоди, негайно з моменту ратификаций, всю територію й домініон, яким тепер володіє його Імператорська Величність на Американському континенті й прилягаючих островах, що перебувають у географічних границях, обумовлених так:

Східна границя - відповідає розмежуванню між володіннями Росії й Британії, певному в угоді між Росією й Великобританією, від 28 лютого 1825, і описаний у Статтях III і IV даної угоди, у наступних границях:

"Починаючи від самої південної крапки Острова Принца Уельсського, що відповідає 54 градусу 40 мінут північної широти, і між 131-им і 133-м градусом західної довготи, (по меридіані Гринвіча) зазначена границя повинна піднятися на північ по Портландському каналі, викликав Portland канал, до 56-го градуса північної широти; від цієї останньої згаданої крапки, границя повинна випливати за максимальною висотою розташованих гір до крапки перетинання з 141-м градусом західної довготи, (того ж самого меридіана) і нарешті, від цієї крапки перетинання, зазначена границя по 141-му градусі меридіана продляє в Льодовитий океан." IV. З посиланнями до рядків установлення границь, зазначених у попередній статті, це зрозуміло -

1. Те, що острів Принца Уельсського повинен повністю належати Росії (тепер, із цією поступкою - Сполученим Штатам.)

2. Це щораз, вищий уровнь гір, які простираються в напрямку, паралельному двигающемуся по інерції від 56-го градуса північної широти до перетинання з 141-м градусом західної довготи, виявляється на відстані більше чим десяти морських ліг від океану, границя між Британськими територіями й приналежної Росії (тобто уступаються по цій угоді) триває по інерції паралельно

Західна границя, у межах якого перебуває передана територія проходить через протоку Беринга від крапки перетинання пралели 65 градуса 30 мінут північної широти з меридіаном, що проходить на полпути між островами Крузенштерна, або Ignalook, і острова Ратманова, або Noonarbook, і триває на північ, без обмеження, у Льодовитий океан. Та ж сама західна границя, що починаються в тім же самому початку треба майже на південний захід через протоки Беринга й море Беринга, щоб проходити на полпути між північно-західною крапкою острова st. Лоренс і південно-східною крапкою Чукотського Мисом, до меридіана 172 західної довготи; Звідси, від перетинання цього меридіана, у южно - західному напрямку, проходить на полпути між островом Attou і островом Copper Командорського архіпелагу на півночі Тихого океану, до меридіана 193 градуса західної довготи, щоб включати на переданій території всі Алеутські острови до сходу від цього меридіана.

СТАТТЯ II.

У поступці території, зробленого попередньою статтею включені права власності на всі суспільні площі, вільні землі, і всі суспільні будівлі, зміцнення, бараки, і інші будинки, які не є приватною особистою власністю. Однак, зрозуміле й погоджено, що церкви, які були убудовані на відступленої Російським урядом території, повинні залишитися володінням керуючого Грецької Східного Церкви на території, який можуть вибирати парафіяни цих церков. Будь-які урядові архіви, документи, і документи відносно висшеупомянутой території, які можуть перебуває там, будуть залишені у володінні агента Сполучених Штатів; але засвідчена копія їх, коли буде потрібно, буде завжди, видана Сполученими Штатами Російському уряду, або Російським офіцерам або підданим по їхніх запитах.

СТАТТЯ III.

Жителі відступленої території, відповідно до їх вибору, можуть вертатися в Росію в межах трьох років; але якщо вони воліють залишитися на відступленій території, то вони, за винятком нецивілізованих племен, повинні бути допущені до всіх прав, перевагам, і зашите громадян Сполучених Штатів, і повинні підтримуватися й защищатся в забезпеченні їхньої волі, звичаях, і релігії.

Нецивілізовані племена будуть подчиненни тим законам і правилам, які Сполучені Штати будуть час від часу приймати відносно корінних племен цієї країни.

СТАТТЯ IV.

Його Величність Імператор всея Русі повинен призначити, відправивши в зручний час, агента або агентів з метою формальної передачі подібному до агента або агентам, призначеним від імені Сполучених Штатів, території, власності й аксесуарів, яким уступають як вище, і для виконання будь-якого

Іншої дії яке, може бути необхідно для цього Але поступка, із правом негайного володіння, повинна однак уважати закінченої й абсолютної по ратифікації, без необхідності очікувати таку формальну передачу.

СТАТТЯ V.

Негайно після того, як будуть ратифицированно ця угода, будь-які зміцнення або військові пости, які можуть бути на відступленій території, повинні бути передані агентові Сполучених Штатів, і будь-які Російські загони, які можуть бути на території, будуть прибрані, як тільки може бути розумно й зручно реалено.

СТАТТЯ VI.

З урахуванням вищезгаданої поступки, Сполучені Штати погоджуються оплачувати в казначействі у Вашингтоні, у межах десяти місяців після ратификаций цієї угоди, дипломатичному представникові або іншому агентові його Величності Імператорові всея Росії, належним чином уповноваженого, щоб прийняти, сім мільйонів двох сотень тисячі доларів у золоті. Поступка території й тут зроблена, оголошуються, що є вільною й незакладеною від будь-яких резервацій, привілеїв, предоставленй, або майна, будь-якими дочірніми компаніями, або загальної або об’єднань, Російських або будь-яких інших, або будь-якими групами, крім просто приватних власників особистої власності; і поступка, тим самим зроблена, передає усі права й привілеї, що тепер належать до Росії на зазначеній території і її аксесуарах.

СТАТТЯ VII.

Коли ця угода буде належним чином ратифіковано Президентом Сполучених Штатів, з повідомленням і згодою Сенату, з одного боку, і в інший його Величністю Імператором всея Росії, ратифікації повинні бути виміняні у Вашингтоні в межах трьох місяців з дати цього, або раніше якщо можливо.

У довірі, що відповідають представники підписали цю угоду, і до того приєднали свої підписи.

Составленно у Вашингтоні, тридцятий день березня, в 1867 році.

[L. S.] ВІЛЬЯМ Х. SEWARD.

[L. S.] EDOUARD STOECKL.

І беручи до уваги, що ськазана Угода була належним чином ратифіковано на обох частинах, і відповідної ратифікації той же були виміняні у Вашингтоні в цей двадцятий день червня, Вільямом Х. Севардом, Госсекретарtv Сполучених Штатів, і Таємним Радником Едвардом Стоськла, Посланником Його Величності, надзвичайного посла в Сполучених Штатах, з боку їхніх відповідних урядів, тому стає відомим я, Джексон Ендрю, Президент Сполучених Штатів Америки, маю підставу обнородовать дана Угода, щоб кожна пропозиція й стаття його може дотримуватися й виконаються із чесними намірами Сполучені Штати й громадянами їх.

У посвідчення чого, я підписуюся.

Сделанно в місті Вашингтоні, 20 червня 1867 року різдва Христова й 91 року Незалежності Сполучених Штатів.

[L. S]. Джексон Ендрю Президент

Вільям Х Севард, Держсекретар

Збережи - » Угода щодо поступки Російського Майна в Північній Америці між Його Величністю Імператором всея Росии й Сполученими Штатами Америки . З'явився готовий твір.