Виїхавши за її одержанням у Стокгольм разом із сім’єю, Ферми не повернувся в Італію, де фашистська диктатура Муссоліні по суті ліквідувала умови для нормальної наукової праці В січні 1939 р. Э. Ферми висловлює думка, що при розподілі урану варто очікувати випущення швидких нейтронів і що, якщо число нейтронів, що вилетіли, буде більше, ніж число поглинених, шлях до ланцюгової реакції буде відкритий. Поставлений експеримент підтвердив наявність швидких нейтронів, хоча їхнє число на один акт розподілу залишилося не дуже певним. У цей час Ферми починає працювати над теорією ланцюгової реакції в уран-графітовій системі. До весни 1941 р. ця теорія була розроблена, і влітку почалася серія експериментів, головним завданням яких був вимір нейтронного потоку. Було зроблено біля тридцяти досвідів, і в червні 1942 р. був отриманий коефіцієнт розмноження нейтронів більше одиниці. Це означало можливість одержання ланцюгової реакції в досить великих ґратах з урану й графіту й послужило початком розробки конструкції реактора. Ферми, як завжди зробив виправлення до отриманого значення коефіцієнта розмноження й урахував це в розмірах планованого казана. Крім того, боячись, що атмосферний азот буде добре поглинати нейтрони, Ферми наполіг на тому, щоб весь величезний пристрій був поміщений у гігантський намет з матерії для оболонок аеростатів. Так з’явилася можливість підтримувати відповідний склад атмосфери, що оточує реактор. Будівля реактора почалася в Чикаго в жовтні, а закінчилася 2 грудня 1942 р. Після запуску реактора Ферми працює над проблемами мирного й військового використання атомної енергії В науці Ферми завжди залишався молодим, енергійним і одержимим. У віці близько 50 років, маючи найбагатший запас знань в області ядерної енергетики й прекрасну базу для досліджень, Ферми змінює напрямок своєї наукової діяльності й починає займатися областю часток високих енергій і астрофізикою. І тут він досяг чудових результатів. Однієї з особливостей фізичних ідей Ферми є їх довголіття

Ряд останніх робіт великого вченого був оцінений лише після його смерті. Однієї з них є спільна робота Ферми й Ч. Янга по складених моделях елементарних часток. Коли вона з’явилася, то багато хто, навіть маститі теоретики були здивовані її "беззмістовністю". Але пройшло час, і на основі роботи Ферми - Янга з’явилися нові модельні схеми, що зіграли більшу роль у розвитку фізики елементарних часток. Однієї з останніх таких моделей є модель кварків На схилі віку Ферми, за словами Сегре, збирався написати книгу, присвячену тим важким запитанням фізики, про які часто говорять "як добре відомо", "як неважко показати" і т.п. Він почав навіть збирати питання, що лише здаються елементарними. Але, на жаль, у нього не залишилося на це часу. Коли в 1946 м Ферми оцінював, що їм уже зроблене, він сказав Сегре: "Одна третина". Дві третини він збирався ще зробити, до межі ущільнюючи свійій робочий день. Ферми з олімпійським спокоєм працював до самого кінця свого життя Ферми вмер 28 листопада 1954 р., у віці всього лише 53 років. Важко представити, що міг би зробити великий фізик, якби він прожив ще років 15-20.

Але й та "одна третина", що встиг зробити Ферми з наміченого їм плану і яка, за словами Понтекорво, гідна 6-8 Нобелівських премій, назавжди збереже в науці ім’я цього виняткового обдарованого вченого

Pages: 1 2