Тит Макций Пдавт «Амфітріон» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Тит Макций Пдавт «Амфітріон»

Самим улюбленим героєм грецьких міфів був Геракл, могутній трудівник, що врятував богів від загибелі, а людей - від страшних чудовиськ, але не нажив собі самому ні царства, ні щастя. Греки складали про нього спершу пісні, потім трагедії, потім комедії. Одна з таких комедій і дійшла до нас у латинській переробці Плавта.

Властиво, самого Геракла тут на сцені ще немає. Мова йде поки лише про його народження. Зачати його повинен сам бог Зевс від смертної жінки Алкмени. Щоб герой-рятівник став могутнім з могутніх, потрібна довга робота - тому Зевс наказує Сонцю не сходити три дні, щоб у його розпорядженні була потрійна ніч. Зевсу не вперше сходити з любов’ю до земних жінок, але тут випадок особливий. В Алкмени є чоловік, полководець Амфітріон. Вона жінка не тільки прекрасна, але й доброчесна: чоловікові вона нізащо не змінить. Виходить, Зевс повинен з’явитися до неї, прийнявши вигляд її законного чоловіка. Амфітріону. А щоб цьому не перешкодив теперішній Амфітріон, Зевс прихоплює із собою хитрого бога Гермеса, вісника богів, що із цієї нагоди приймає вигляд Амфитрионова раба по імені Сосия. П’єса Плавта - латинська, тому міфологічні герої перейменовані на римський лад: Зевс - це Юпітер, Гермес - це Меркурій, Геракл - це Геркулес

П’єса починається прологом: на сцену виходить Меркурій. «Я - Меркурій, ми з Юпітером прийшли показати вам трагедію. Не хочете трагедію? Нічого, я ж бог - перетворю її в комедію! Тут, на сцені, - місто Фиви, цар Амфітріон пішов у похід, а дружину залишив будинку. От Юпітер до неї й навідався, а я при ньому - на стражі: він у вигляді Амфітріону, я - у вигляді раба. Але саме зараз вертаються з походу й теперішній Амфітріон і теперішній раб - потрібно бути насторожі. А от і раб!»

Входить Сосия з ліхтарем у руках. Він веселий - скінчилася війна, здобута перемога, захоплений видобуток. Тільки ніч навкруги якась дивна: місяць і зірки не сходять, не заходять, а коштують на місці. І перед царським будинком коштує хтось дивний. «Ти хто такий?» - «Я - Сосия, раб Амфітріону!» - «Брешеш, це я - Сосия, раб Амфітріону!» - «Клянуся Юпітером, Сосия - це я!» - «Клянуся Меркурієм, не повірить тобі Юпітер!» Слово за слово, справу доходить до бійки, у Меркурія кулаки важче, Сосия віддаляється, ламаючи голову: «Я це або не я?» І вчасно: з будинку саме виходить Юпітера в образі Амфітріону, і з ним Алкмена. Він прощається, вона його втримує; він говорить: «Пора мені до війська, я адже тільки на одну ніч таємно прийшов додому, щоб від мене першого ти почула про нашу перемогу. От тобі на прощання золота чаша з нашого видобутку, і чекай мене, я незабаром повернуся!» «Так уже скоріше, чим ти думаєш!» - зауважує про себе Меркурій

Ніч кінчається, сходить сонце, і з’являються теперішній Амфітріон із сьогоденням Сосией. Сосия втолковує йому, що там у будинку сидить другий такий же Сосия, він з ним говорив і навіть бився; Амфітріон нічого не розуміє й лається: «П’яний ти був, і в очах у тебе двоїлося, от і всі!» У порога сидить Алкмена й смутно співає про розлуку й тугу за чоловіком. Як, от і чоловік? «Як я рада, що ти так незабаром повернувся!» - «Чому незабаром? похід був довгий, я кілька місяців тебе не бачив!» - «Що ти говориш! не ти чи тільки що був у мене й тільки що пішов?» Починається суперечка: хто з них бреше або хто з них з розуму зійшов? І обоє призивають у свідки нещасливого Сосию, а в того голова йде навкруги. «От золота чаша із твого видобутку, ти сам мені тільки що її подарував!» - «Не може бути, це хтось її в мене украв!» - «Хто ж?» - «Так твій коханець, розпусниця!» - свариться Амфітріон. Він загрожує дружині розлученням і йде за свідками, щоб підтвердити: уночі він був не будинку, а при війську

Юпітер стежить за цими сварками зі свого неба - із другого ярусу театральної будівлі. Йому шкода Алкмену, він спускається - звичайно, знову у вигляді Амфітріону, - заспокоює її: «Це все був жарт». Як тільки вона погоджується простити його, на порозі з’являється теперішній Амфітріон зі свідком. Спершу його відганяє Меркурий-Сосия, і Амфітріон поза собою: як, раб не пускає в будинок власного пана? Потім виходить самого Юпітера - і як на початку комедії зіштовхувалися два Сосии, так тепер зіштовхуються два Амфітріони, обсипаючи один одного лайкою й обвинувачуючи в прелюбодействе. Нарешті Юпітер зникає із громом і блискавкою, Амфітріон падає без почуттів, а в Алкмени в будинку починаються пологи

Усе кінчається благополучно. До нещасного Амфітріону вибігає добра служниця - єдина, хто довідається й визнає його. «Чудеса! - розповідає вона йому. - Пологи були без усякого болю, народилася відразу двійня, один - хлопчик як хлопчик, а іншої - такий велику й важкий, тільки-но в колиску уклали. Отут звідки не візьмися з’являються два величезні змії, повзуть до колиски, усе в жаху; а великий хлопчик, дарма що немовля, встає їм назустріч, вистачає їх за ковтки й душить на смерть». «Впрямь чудо!» - дивується Амфітріон, що прийшов у себе. І отут над ним у висоті є Юпітер, нарешті в теперішньому своєму божественному виді. «Це я ділив з тобою ложі Алкмени, - звертається він до Амфітріону, - старший із близнюків - мій, молодший - твій, а дружина твоя чиста, вона думала, що я - це ти. Цей син мій, а твій пасинок буде найбільшим героєм на світі - радуйся!» «Радуюся», - відповідає Амфітріон і звертається до публіки: «Поплескаємо Юпітерові!»

М. Л. і В. М. Гаспарови

Збережи - » Тит Макций Пдавт «Амфітріон» . З'явився готовий твір.

Тит Макций Пдавт «Амфітріон»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.