В 30-е роки збільшилася безпосередня небезпека війни. У роки 3-й п’ятирічки в країні розгорнулася реконструкція старих і будівництво нових авіаційних і танкових заводів, освоювалося виробництво нових типів літаків і танків. Були створені кращі по того часу танки Т-34 і КВ. До лету 1941 року виробничі потужності авіаційної й танкової промисловості СРСР значно перевершували відповідні потужності Німеччини. Напередодні гітлерівської агресії були сконструйовані й випробувані реактивні установки БМ-13 (”катюші”) , розроблений ряд нових артилерійських систем. Випуск знарядь і мінометів у СРСР в 1941 році в порівнянні з 1939 роком збільшився в 2.5 рази. Стрілецька зброя збагатилася новими автоматами, станковими й крупнокалиберними кулеметами. Значний розвиток одержав і ВМФ. Потужності вітчизняного суднобудування збільшилися в 3 рази. Щорічний приріст продукції оборонної промисловості досяг у третє п’ятирічці 39 %, тоді як у цілому по всій промисловості він становив у середньому тільки 13 %.

На 1 червня 1941 р. у складі Червоної Армії налічувалося близько 900 великих баз і складів озброєнь і боєприпасів, горючого, продовольчих, автотракторних і ін., які розташовувалися головним чином у прикордонних військових округах. Варто особливо підкреслити, що в принципі таке наближення запасів до військ було правильним, хоча у зв’язку з віроломним нападом Німеччини й тимчасових невдач радянських військ у перші місяці війни значну частину їх довелося вивезти, знищити або роздати населенню. Наявність же запасів у глибині країни, а, головне швидке нарощування виробництва мат. засобів промисловістю дозволили в ході наступних етапів ВОВ задовольнити першочергові потреби ВС.

При розробці питання про теорію тилового забезпечення враховувався досвід роботи тилу сторін, що воювали, під час бойових дій у районі ріки Халхин-Гол, в Іспанії, Фінляндії, Західній Європі. На цій основі був розроблений, а в 1941 р. виданий новий проект Уставу тилу РККА, намічений ряд заходів щодо вдосконалювання організаційної структури Тилу й принципів його роботи. Але здійснити їх до початку війни не вдалося

З метою підвищення оперативності в роботі органів тилу й забезпечення великої централізації планування й організації всебічного тилового забезпечення ВР постановою Гос. Комітету Оборони від 28 липня й наказом наркома оборони від 1 серпня 1941 р. були створені Головне управління тилу РККА й управління тилу у фронтах і арміях, а також засновані посади начальника Тилу РККА й начальників тилу фронтів і армій

Начальники тилу наділялися більшими правами. На них покладала відповідальність за організацію тилу, підвіз матеріальних засобів всіх видів, евакуацію й забезпечення військ по підпорядкованих службах. Начальник Тилу РККА відповідав за підвезення до фронтів всіх видів поповнень

Першим начальником Тилу Червоної Армії став талановитий організатор і досвідчений військовий діяч генерал-лейтенант А. В. Хрулев, його заступниками генерал-майор М. В. Захаров і генерал-майор П. А. Ермолин.

Баюков, нач. штабу тилу - генерал-майор П. В. Уткін, якого у вересні перемінив генерал-майор М. П. Миловский. На посаді начальників тилу фронтів були призначені генерали, що мали великий досвід керування військами: Північного фронту - В. К. Мордвинів, Північно-Західного - М. Г. Снігів, Західного - В. Н. Курдюмов, Резервного - М. С. Хозин, Південно-Західного - И. Г. Радників, Брянського - М. А. Рейтер, Південного И. К. Смиронов.

Щоб зробити Тил більше маневреним, був проведений ряд заходів: у фронтах створені польові склади, поліпшена структура залізничних, дорожніх, автомобільних військ і інших тилових частин і установ ; в арміях організовані польові армійські бази, а військовий тил посилений автотранспортом ; установлені нові норми змісту запасів (для фронтових складів: боєприпасів -1 боєкомплект, пального - 2 заправлення, продовольства - 15 на п’ятнадцять доби ; для армійських складів: боєприпасів - 0.75 боєкомплекту, пального - 1 заправлення, продовольства - на 5 доби) . Крім того, з появою повітряних армій був створений армійський тил у ВВС ; до складу з’єднань і оперативних об’єднань військ ПВО були уведені органи керування тилом і необхідні тилові частини. Організаційна структура тилу ВМФ у ході війни залишалася без істотних змін

Уже в першій половині вересня 1941 р. з ініціативи Мурманського обкому ВКП(б) уперше на Кольськім півострові за рахунок місцевого сталевого лиття на підприємствах Мурманська й Кандалакші був налагоджений випуск мінометів, хв, гранат і автоматів. Крім того, у прифронтовому Мурманську працюючих артілей промкооперації стали виготовляти лижі, сани, волокуші, упряж, сумки для гранат і т.п. Підприємства місцевої промисловості міста за роки війни виготовили й полагодили для військ Північно-Західних, Карельського фронтів і Північного флоту 35 тис. шинелей, 10 тис. кожушків, 8 тис. тілогрійок, 38 тис. шапок-вушанок, 26 тис. пара валянків і т.д. Колективи краснодарських заводів, Армавірського вагового заводу, Новоросійського заводу “Червоний двигун” і інших заводів освоїли серійне виробництво зброї й боєприпасів

Тільки з жовтня 1941 р. по липень 1942 р. військам було передано більше 1200 тис. авіабомб, 1961 тис. протитанкових і протипіхотних хв, 650 тис. ручних гранат, 86 тис. мінометних і значна кількість артилерійських боєприпасів

З переходом радянських військ у контрнаступ значно змінилися завдання Тилу й умови їх виконання

Насамперед наступальні дії привели до збільшення витрати матеріальних засобів, особливо боєприпасів і пального

Доставка ж їхнім військам була вкрай утруднена через недостачу транспортних засобів і складних дорожніх умов. Сніжний покрив досягав метрової товщини. До того ж, фашисти, відступаючи, підривали мости, віадуки й інші дорожні спорудження

З більшим підйомом і ентузіазмом працювали шляховики. Тільки в смузі Західного фронту в період з 20 жовтня 1941 р. по 1 березня 1942 р. було побудовано 172 мосту загальною довжиною 4000 метрів і відновлено 92 зруйнованих мосту довжиною близько 1300 метрів

Незважаючи на героїчно працю шляховиків і місцевих жителів, їхніх сил і засобів було явно недостатньо. Фронти й армії стали обладнати у своїх смугах одну-дві военно - автомобільні дороги, які потім наращивались слідом за наступаючими військами. Згодом цей принцип організації дорожнього забезпечення став основним ВРККА.

Важливим фактором, що забезпечив успішне виконання завдань, що стояли перед Тилом ВР СРСР у ВОВ, з’явилася самовіддана праця особового складу тилових частин, установ і органів керування Тилом. Воїни тилу проявляли масовий героїзм і кмітливість. Їхні ратні подвиги були високо оцінені Батьківщиною. 52 воїнам тилу привласнене звання Героя Радянського Союзу й більше 30 - Героя Соціалістичної Праці. Багато десятків тисяч генералів, офіцерів, сержантів, солдат різних служб тилу нагороджені орденами й медалями. Велика кількість тилових частин нагороджено орденами, відзначено звання гвардійських