Теорія демографічного переходу | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Теорія демографічного переходу

Необхідність проведення ДЕМОГРАФІЧНОЇ ПОЛІТИКИ - вплив держави на процеси народжуваності - визнана практично всіма країнами миру, незалежно від демографічної ситуації й темпів росту населення. Метою демографічної політики є зміна або підтримка існуючих у даний період часу демографічних тенденцій

Залежно від демографічної ситуації існує 2 основних типи політики: спрямована на підвищення народжуваності (типова для економічно розвинених країн) і на зниження народжуваності (необхідна для країн що розвиваються). Часто практичне здійснення демографічної політики сполучено із труднощами як морально-етичного плану, так і недостачею фінансових засобів

В 1953г була заснована Міжнародна Федерація Планування Сім’ї

З’явилися програми, названі “плануванням сім’ї”, спрямовані на розробку дійових заходів по зниженню надмірно високої народжуваності. Важливо, що ці програми виконуються в країнах з найвищою чисельністю населення - Індії й Китаї

Суть демографічної політики “планування сім’ї” полягає в наполегливому роз’ясненні економічних переваг малодітної сім’ї ( 1-2 дитини) перед багатодітною ( 5-10 дітей), навчанні населення користуванню протизаплідними засобами, а також у матеріальному й моральному заохоченні сімей, що випливають цим рекомендаціям

Найбільш ефективного зниження народжуваності досягли в Китаї. В Індії й інших країнах, що розвиваються, народжуваність і, відповідно, приріст населення також знижуються, хоча значно повільніше, ніж у Китаї. Політика планування сім’ї виявилася в цілому результативної й породила обґрунтовані надії на запобігання загальної демографічної кризи

В економічно розвинених країнах Північного регіону не проводиться всеосяжної, скоординованої демографічної політики, подібної до програм планування сім’ї. Однак почалося в 90-е роки скорочення корінного населення - депопуляция - у деяких країнах Європи викликала відповідну реакцію. В окремих державах (Франція, Німеччина й ін.) проводяться різного роду акції, спрямовані на підвищення народжуваності (пропагандистські кампанії, моральне або матеріальне стимулювання й т.п.). Основні форми керування сучасними демографічними процесами: планування сім’ї (через зниження народжуваності) у країнах Південного регіону й запобігання падіння чисельності населення (через деяке збільшення народжуваності) у країнах Північного регіону. Якщо стихійні демографічні процеси стануть керованими, у перспективі можливий демографічний перехід від колишнього нестійкого балансу високої смертності й високої народжуваності до нового, більше стабільному балансу низької смертності й низкою народжуваності. Досягнення цієї мети в другій половині XXI в. дозволить стабілізувати світове населення на рівні 12-15 млрд. людина. Це буде означати відповідність фундаментальному екологічному закону росту чисельності населення по найбільш оптимальному варіанті, що відповідає граничної екологічної ємності планети

В 1992 і 1994 р. у Ріо-де-Жанейро й у Каїрі відбулися міжнародні конференції по народонаселенню, на яких були розроблені програми «стійкого розвитку» (під егідою ООН). В «Програмі дій по регулюванню народонаселення», прийнятої в Каїрі, мова йшла про здоров’я про дотримання прав людини, про збереження репродуктивного здоров’я жінки й ін.; призначалися конкретні міри депопуляции (контрацепція, секс, освіта) і популяції. Що ж стосується високоиндустриальних країн, у переважній більшості приростів населення сильно скоротилася, а в деяких дорівнює нулю. У ряді країн (Німеччина, Австрія, Великобританія й ін.) в окремі роки спостерігалася навіть депопуляция, тобто перевищення смертності над народжуваністю

Демографічна політика в економічно розвинених країнах проводиться винятково ЕКОНОМІЧНИМИ ЗАХОДАМИ й спрямована на стимулювання народжуваності. В арсенал економічних заходів входять грошові дотації - щомісячні посібники сім’ям, що мають дітей, пільги самотнім батькам, пропаганда підвищення престижу материнства, оплачувані відпустки по догляду за дитиною. У деяких країнах, де сильні позиції католицької церкви (наприклад, в Ірландії, США, у Польщі) по її вимогах останнім часом у парламентах обговорюються закони, що передбачають кримінальну відповідальність для жінки, що перервала вагітність і лікаря, що зробив аборт. США запланували собі до 2050 року величезний приріст - 75 мільйонів чоловік. Для розвитий країни це фантастичні показники! Імовірно, виходячи із цих нових планів, американці почали перебудовувати політикові в галузі освіти; скасовувати секс-просвіт і вводити “програми цнотливості” з орієнтацією на шлюб, подружню вірність і багатодітність. Можливо, у найскорішому часі вони посилять своє відношення до контрацепції, абортам і гомосексуалізму

Значне число звільнилися від колонизма країн в останні роки вступило в стадію демографічного переходу

Взяти наприклад світовий демографічний гігант Індію, що початку свої економічні реформи десять років тому. При помірному темпі реформ, незважаючи на менш приголомшливий ефект на першому етапі, у даний момент Індія cовершает історичний “прорив”. У першому десятилітті 21-го століття цілком імовірно очікувати подвоєння середнього доходу на душу населення в Індії, а також колосальне підвищення ролі цієї держави в глобальній економіці. Демографічний профіль країни міняється в правильному напрямку. Протягом досить довгого часу в Індії був імідж держави з більшим темпом приросту населення, високою народжуваністю, високою дитячою смертністю й небезпекою голоду. Справді, в 20-ом столітті населення виросло в п’ять разів - з 200 млн. до 1 млрд. Причина цього - масова неграмотність і висока дитяча смертність; багатодітність (у середньому шість дітей у сім’ї) - це змушений шлях продовжити рід розраховуючи на те, що хоча б частина дітей доживе до зрілого років. Інтенсивне зростання населення підривав економічний розвиток Індії. Не існувало можливості інвестувати в достатній мері в утворення й охорону здоров’я для кожного немовляти. Ситуація міняється за рахунок популяризації грамотності матерів, поліпшення в медичному обслуговуванні й застосування новітніх медичних технологій. Більше того, середня кількість дітей, розраховуючи на сім’ю, зменшується, що означає прогрес як утворення кожної дитини. У результаті народжуваність скоротилася (зараз середню кількість дітей у сім’ї в більшій частині Індії - три, і в деяких регіонах навіть менше двох). Ріст населення вповільнюється; якість утворення на одиницю населення підвищується; середній вік населення також підвищується, що, у свою чергу, впливає на збільшення середнього доходу на душу населення. При урядовій підтримці охорони здоров’я й сімейному плануванні ці показники були б ще ефективніше.

Однак демографічний перехід почався ще далеко не у всіх молодих країнах. Поза цим процесом поки залишається більшість Африканських континентів, в Азії - Бангладеш, Пакистан, Іран, Непал і Бутан, а також нафтовидобувні арабські країни. Середньорічний приріст населення в них залишається усе ще досить високим (близько 30).

Імовірно, пройде не мало часу, перш ніж все населення цих країн усвідомлює необхідність проведення демографічної політики

Які ж ці шляхи активізації демографічної політики країн, що розвиваються, спрямованої на зниження темпів росту населення?

В - перших, це вдосконалювання пропаганди цілей нової демографічної політики через усілякі канали масової інформації. Особливе значення має просвітительська робота серед віруючих, для того, щоб церква змінила свої установки на високу народжуваність. По-друге, це поширення протизаплідних засобів і підвищення їх ефективності

Зрівняємо демографічну політику двох країн - представників двох частин світла Китай і Німеччину. Ці країни із зовсім протилежними проблемами

Маючи саме численне населення у світі, КНР протягом усього періоду свого існування й, особливо в останні десятиліття випробовувала величезне впливи демографічного фактора на соціально-економічний розвиток країни

Pages: 1 2

Збережи - » Теорія демографічного переходу . З'явився готовий твір.

Теорія демографічного переходу





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.