Куявия (Куябия, Куяба), Славия ( ас-славия, Салау), Артания (Арсания, Арта) - так називали три племінних центри Древньої Русі арабські, перські й середньоазіатські географи IX-X вв. Засновником «класичної» школи мусульманських географів був житель Середньої Азії червоний-балхи, що жив у першій половині Х у. Праці червона-балхи на початку 930 - х гг. обробив перс червоний-истархри, а трохи пізніше в 950-х він доповнив їх своєю інформацією й ськлав нову «Книгу шляхів і країн». Продовжувачем праць червоний-истахри став уродженець Межиріччя араб Ибн Хаукаль. Сначало Ибн Хаукаль хотів просто продовжити твір попередника, але працюючи на книгою в 950-970 гг. він створив свойе самостійний твір, що втім носило всі теж назву - «Книга шляхів і країн». Всі наступні східні автори писали про три групи руссов, здобуваючи інформацію в названих вище географів.