Для реалізації позитивних тенденцій у вищій освіті України необхідне вивчення міжнародного досвіду підготовки фахівців, яке потребує критичного аналізу здобутків освітніх систем закордонних країн та адаптації цих здобутків до національних потреб.

Вища освіта з фізичної реабілітації відіграє фундаментальну роль для забезпечення професійної ідентичності і є важливим інструментом сприяння свободі пересування та визнання права на професійну діяльність фахівців з фізичної реабілітації у найближчих зарубіжних державах. Тому дослідження різних аспектів професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації (фізичної терапії) у сусідніх країнах слугуватиме потребам розвитку галузі фізичної реабілітації в Україні.

Аналіз літератури з досліджуваної проблеми показав, що зарубіжний досвід підготовки фахівців у сфері фізичної культури та спорту вивчали такі вітчизняні вчені, як Р. П. Карпюк, Т. Ю. Осадча, Є. Н. Приступа, Л. П. Сущенко, І. Х. Турчик та ін. Досвіду сусідньої країни торкався В. Пасічник, який досліджував підготовку вчителів фізичного виховання в Польщі. Щодо професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації за кордоном, то ґрунтовні дослідження були проведені А. М. Герциком – підготовка бакалаврів фізичної реабілітації в Канаді; А. М. Кавакзе Ризик – підготовка фахівців з фізичної реабілітації в Йорданії. Таким чином, актуальність піднятої проблеми полягає у відсутності у вітчизняній літературі системних досліджень особливостей професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації у Європейських країнах.

Мета статті – дослідити структуру та зміст підготовки фахівців з фізичної реабілітації (фізичної терапії) у Польщі, Чеській Республіці та Болгарії.

Для аналізу Європейського досвіду підготовки фахівців з фізичної реабілітації необхідно проаналізувати особливості професійної підготовки фахівців у галузі Фізичної терапії (Physical Therapy), адже, як зазначає М. Герцик, терміни Фізична реабілітація І Фізична терапія У англомовних літературних джерелах є синонімами. Своє ексклюзивне право на ці назви проголошує Світова конфедерація фізичної терапії (World Confederation for Physical Therapy), яка визнає, що назва професії і терміни, що вживаються для опису професійної діяльності у понад 100 країнах-членах Конфедерації відрізняються і, в основному, залежать від історичних особливостей розвитку професії [1].

Країни Європейського регіону (в тому числі Польща, Чеська Республіка та Болгарія) є одними з найактивніших членів Світової Конфедерації фізичної терапії, спільна мета діяльності яких полягає у сприянні розвитку професійної фізичної терапії, взаємовизнанні кваліфікацій у галузі фізіотерапії, а також підвищенні якості освіти з фізіотерапії в Європі.

Польща. Проведений нами аналіз структури рівнів професійної кваліфікації у Польщі виявив, що вона включає ступені бакалавра (BA, Licencjat), бакалавра (BSc, Inzyneir), магістра (MA, MSc, Magister) та доктора наук (PhD, Doctor, Doktor habilitowany). З’ясовано, що на відміну від України, в якій підготовка фахівців з фізичної реабілітації здійснюється у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю, Інститутах фізичної культури університетів та на факультетах фізичної культури і спорту інститутів, у Польщі фахівців з фізичної терапії готують академії фізичного виховання, медичні навчальні заклади та державні коледжі і університети. Випускники цих закладів працюють в галузі охорони здоров’я на засадах професійного партнерства з лікарем – фахівцем з медичної реабілітації. Як правило, перший цикл навчання триває 3–3,5 років і закінчується присвоєнням ступеня бакалавра з фізіотерапії (licencjata fizjoterapii). Випускники, які продовжують навчання, отримують ступінь магістра (magistеr fizjoterapii), який присвоюється після закінчення 5–6 років навчання в університеті, або через 2–2,5 років додаткового навчання на здобуття ступеня магістра.

У процесі дослідження нами встановлено, що підготовка фахівців-фізіотерапевтів (physiotherapist) ведеться у таких вищих навчальних закладах фізкультурного профілю Польщі, як Академія фізичного виховання в Катовіце, Академія фізичного виховання в Кракові, Познанський університет фізичного виховання Еугенюша П’ясецького, Академія фізичної культури у Варшаві, Академія фізичної культури у Вроцлаві.

Зокрема, навчальний план для здобуття ступеня бакалавра з фізіотерапії в Академії фізичного виховання в Кракові (Akademia Wychowania Fizycznego im. Bronisława Czecha w Krakowie) передбачає тривалість навчання протягом трьох років. За цей період студенти повинні опрацювати дисципліни фундаментального циклу та циклу професійно-орієнтованих дисциплін згідно державного стандарту напряму «Фізіотерапія» (Standardy kształcenia dla kierunku studiуw: Fizjoterapia) кваліфікації «бакалавр», а також дисципліни згідно додаткового циклу, який включає 597 годин та 23 кредити ECTS. Серед них – іноземна мова, фізична культура, інформаційні технології, корекція вад постави, основи спілкування, дієтологія, логопедія, основи рентгенодіагностики, психологічне відновлення, основи економічної діяльності в реабілітації. Цикл професійно-орієнтованих дисциплін є найбільшим і охоплює 1624 навчальних годин та 84 кредити ECTS: методика навчання рухам, кінезитерапія, мануальна терапія, загальна фізіотерапія, лікувальний масаж, основи клінічної фізіотерапії, клінічна фізіотерапія при дисфункції внутрішніх органів, використання ортопедичних засобів. Загальна тривалість навчального навантаження, включаючи фундаментальні дисципліни та цикл професійно-орієнтованих дисциплін, 3820 годин або 180 кредитів ECTS. Практична підготовка фахівців включає асистентську практику, клінічну практику (в лабораторії фізичної терапії та кінезитерапії), клінічну практику в галузі клінічної фізіотерапії (всього 24 тижні практичної підготовки). По завершенні навчання студенти здають заключний іспит (egzamin końcowy) [2].

Як було виявлено у ході дослідження, до вищих навчальних закладів медичного профілю, де ведеться підготовка фахівців в галузі фізіотерапії, належать Медичний університет в Білостоці (Uniwersytet Medyczny w Bia-łymstoku), Гданський медичний університет (Gdański Uniwersytet Medyczny), Сілезький медичний університет в Катовіце (Śląski Uniwersytet Medyczny w Katowicach), Медичний коледж Яггелонського університету в Кракові (Uniwersytet JagiellońSki Collegium Medicum), Люблінський медичний університет (Uniwersytet Medyczny W Lublinie), Медичний університет в Лодзі (Uniwersytet Medyczny w Łodzi), Медичний університет в Познані (Uniwersytet Medyczny w Poznaniu), Варшавський медичний університет (Warszawski Uniwersytet Medyczny), Медична академія у Вроцлаві (Akade-mia Medyczna im. Piastуw Ślajskich) тощо.

Фахівців з фізичної терапії готують інші державні та недержавні вищі навчальні заклади Польщі: Університет гуманітарно-природничий в Кельці (Uniwersytet Humanistyczno-Przyrodniczy Jana Kochanowskiego w Kiel-cach), Вища професійна школа в Тарнові (PańStwowa WyżSza SzkołA Zawodowa w TarnowiE). Вища школа фізіотерапії у Вроцлаві (Wyższa Szkoła Fizjoterapii we Wrocławiu) є першим приватним вищим навчальним закладом Польщі, де почали готувати фахівців з фізіотерапії.

В Університетах Польщі, окрім бакалавра фізичної терапії, можна здобути додаткові кваліфікації, які також спрямовані на здо-ров’язбережувальну діяльність майбутніх фахівців. Зокрема, у Радомській

Політехніці (Politechnikа Radomskа) на факультеті оздоровчого фізичного виховання ведеться підготовка фахівців за напрямом «Фізичне виховання» зі спеціальності «Реабілітація та збереження здоров’я» (Rehabilitacja i promocja zdrowia) [7]. У характеристиці випускника даної спеціальності сказано, що завдяки освіті в галузі природничих та суспільних наук, а також опануванню навичок навчання руху та покращення фізичного стану організму, випускник стає компетентним фахівцем для задоволення потреб дітей і молоді у соматично-моторному розвитку та їх готовності до дбайливого ставлення до власного здоров’я, інтересу до фізичної культури протягом життя. Знання методів діагностики та прогнозування фізичного та психічного розвитку, вміння застосовувати засоби фізичного виховання, а також власна культура та педагогічна майстерність забезпечують ефективну організацію уроків, позакласних та позашкільних заходів в галузі фізичного виховання та спорту, рекреації і туризму учнівської молоді [7].

Pages: 1 2