Комедія А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” є відбиттям гострої політичної боротьби на початку XIX століття між “століттям нинішнім” і “століттям минулої”. Авторові вдалося створити такі яскраві й виразні образи, що вони й тепер легко входять у наше життя, змушують замислюватися не тільки про минуле, але й про сьогодення. На думку Грибоєдова, до століття “нинішньому” належать люди, що мають свою думку й уміють його відстоювати, чесні, чималі, утворені, незалежні, з ясним розумом і розвиненими почуттями. Такий Чацкий. Однак, оскільки в Чацкого в комедії перебуває не так вуж багато однодумців, ми розуміємо, що його час тільки починається, Москва ж загрузла в “столітті минулому”, що створює атмосферу нещирості, зіпсованості, перекрученості моральних норм і цінностей. Молчалин і Скалозуб - типові представники відживаючого століття

Їх поєднує обмеженість, ненависть до всього нового, прогресивному, безпринципність і закостенілий консерватизм. От Скалозуб. Він любить побалакати про порожній, адже сам безпросвітно дурний: Він слова розумного не виговорив сроду.

Однак у нього є перед іншими неоціненна перевага: И золотий мішок, і мітить у генерали. Це робить його шановним гостем у будь-якому будинку й завидному нареченому. Нікого не турбує, що кар’єру він робить на загибелі й невдачах товаришів, що він неосвічений, не здатний на глибокі почуття, до того ж - непримиренний ворог освіти

Навіщо йому нові знання, якщо й копіювання заборонене © 2005 так, …щоб чини добути, є багато каналів. Молчалин перебуває в іншому положенні, він тільки починає свій шлях по службовим сходам. Для того, щоб домогтися розташування “вищого світла”, він готовий лестити, лицемірити, прислужуватися

Два самі коштовні його достоїнства - “помірність і акуратність”, вони рятують його від усіляких неприємних несподіванок. У всім прислухаючись до суспільної думки, Молчалин твердо впевнений: У мої лета не повинне сміти Своє судження мати. Свято виконує він завіти батька “догоджати всім людям без изъятья”, і хитрість і вдавання приносять йому довгоочікувана довіра й розташування в цьому хворому зіпсованому суспільстві. Досить забавно читати пихаті й “вагомі” мови Скалозуба або спостерігати за підлою й підступною інтригою Молчалина, однак їхня самовпевненість, живучість, життєздатність страшні

Причому, найжахливіше не те, що у світі є місце таким кар’єристам, підлабузникам і низькопоклонникам, а те, що вони одержують підтримку й знаходять заступників навіть у нашім сьогоднішньому світі. Добравшись до влади, вони самі стануть заступниками мовчали-ных і скалозубів, у цьому ж дусі виховають своїх^ дітей. Однак радує те, що, якими б хитрими або, навпроти, дурними не були ці представники фамусовского суспільства, їм не під силу зупинити час, прогрес, прагнення молодих людей до освіти, тому вони завжди будуть залишатися вменьшинстве.