Великі добутки літератури ніколи не втрачають своєї свіжості й краси. Найсуворішою перевіркою художньої цінності добутку є час. Пройшло близько 8 століть із часу народження геніальної поеми “Слово об полицю Игореве”. Але вона й зараз близька російським людям. Честь першовідкривача “Слова” належить знавцеві російської стародавності Мусіну-Пушкіну. “Слово” було знайдено в 18 столітті в одному зі старих монастирів

В 18 столітті “Слово” було переведено неякісно. Оригінал згорів у війну 1812 року в Москві, залишився один Єкатерининський список. “Слово” розповідає про похід на половців князя Ігоря Новгород-Сіверського. В 70-х роках 12 століття у зв’язку з участившимися половецькими набігами на Русь князі стали домовлятися про спільні дії проти войовничих кочівників. На початку 80-х років київський князь Святослав Всеволодович, об’єднавши росіяни дружини, могутнім ударом відкинув половців у глиб причорноморських степів

Ігор у цьому поході не брав участь, тому що був хворий, і зробив свій похід через рік (1185 р.). Князь пішов на половців заради особистої слави. Переважаючі сили половців розгромили Ігорову дружину й взяли Ігоря в полон. Ігор, по суті, сам “відчинив ворота” кочівникам на Русь.”Слово” складається із вступу, трьох частин і кінцівки. У вступі автор згадує віщого співака Бояна (тут поет), що прославляє військові подвиги росіян князів

Творець “Слова” прагне розповісти людям сувору правду. Перша частина “Слова” оповідання про похід Ігоря. Друга частина “Слова” переносить читача Вкиев.

Київський князь Святослав, навчений досвідом полководець і державний діяч, гірко ремствує на своїх молодших двоюрідних братів. Ці відважні, але безрозсудні начальники вирішили: “Будемо одні мужні, одні захопимо майбутню славу, та й колишню самі поділимо”. Велике горе приніс їхній необдуманий похід. Святослав звертається до всім російським князям, призиваючи кобъединению.

Третя частина “Слова” розповідає про плач Ярославівни, дружини Ігоря. Ярославівна звертається до могутніх сил природи, благаючи допомогти князеві повернутися на рідну землю. Начебто почувши її благання, Ігор біжить із полону. Усвідомлюючи свою провину, він їде в Київ до князя Святославові

Кінцівка поеми відбиває бажання автора побачити князів, що об’єдналися для відсічі загальному ворогові. Таке зміст “Слова”. Що являють собою герої поеми? Ігор Новгород-Сіверський сміливий, безстрашний воєначальник

Він гаряче любить свою батьківщину. Це шляхетна людина. Військова честь і почуття прихильності не дозволяють йому залишити в лиху милого брата Всеволода. Виручаючи його, Ігор попадає в полон. Його відважний брат Всеволод, що бореться, як билинний богатир, у запалі битви забуває й про почесті, і про багатство, і ожене-красавице.

Він не дорожить своїм життям. Хоча автор захоплюється подвигами Ігоря й Всеволода, він засуджує їх за легкодумство й спрагу слави. Але він і співчуває Ігорю, що потрібний батьківщині. “Важко тобі, голова без плечей, зле тобі, тіло без голови

Так і росіянці землі без Ігоря”. От чому поема закінчується проголошенням слави Ігорю, що зрозумів і важко пережили свою фатальну помилку. Бездоганний позитивний герой “Слова” київський князь Святослав. Це людина глибокого розуму. У його вуста поет вклав думку про те, що в ім’я батьківщини всі звади й особисті образи повинні бути забуті, всі росіяни сили повинні бути об’єднані для боротьби з ворогом. Чарівна дружина Ігоря Ярославівна

У її плачі, що нагадує ліричну народну пісню, виражена скорбота тисяч російських жінок, чия мирне життя, щастя й любов порушилися жахами війни. Більша роль у поемі приділяється збірному образу дружини. Хоробра дружина бореться з половцями до останньої людини. Називаючи дружину “росіянином золотом”, автор докоряє Ігоря за те, що він погубив це “багатство”.Є в поемі ще один образ

Це величний образ Русі. Це й рідна природа, і росіяни люди, і створені їхньою працею міста й села. Весь добуток перейнятий ідеєю державної єдності російської землі. Широті й розмаїтості життєвих явищ, показаних в “Слові”, відповідає його поетична мова

Автор сполучить досягнення сучасної йому книжкової літератури з copyright