ШТОЛЬЦ ЯК АНТИПОД ОБЛОМОВА (по романі И. А. Гончарова “Обломів”) Наприкінці 50-х років XIX століття на світло з’явився роман Івана Олександровича Гончарова “Обломів”. У своєму добутку письменник показав таке явище, як обломовщина, явище, на жаль, не занадто рідке для Росії. И. А. Гончарів зобразив не тільки жертву цього явища - Іллю Ілліча Обломова, але також і його антипод - енергійного Андрія Івановича Штольца. Представляючи своїх героїв читачеві, Гончарів докладно намалював їхні портрети. Описом зовнішності Обломова й Штольца він підкреслює протилежності їхніх натур. Обломів - “людин середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… Колір особи в Іллі Ілліча не був ні рум’яний, ні смаглявий, ні позитивно блідий, а байдужний… тіло його, судячи з матового, надто білому кольору шиї, маленьких пухких рук, м’яких плечей, здавалося занадто зніженим для чоловіка”. Штольц же був “весь складений з костей, мускулів і нервів…”. Колір особи в нього рівного, смуглястий, ніякого рум’янцю, ока - небагато зеленуваті. Штольц сухорлявий, щік у нього майже зовсім немає. Ілля Обломів і Андрій Штольц росли в різних умовах. Утворенням Штольца займався його батько-німець, що дуже серйозно ставився до одержання Андрієм глибоких знань і виховував у ньому працьовитість. Ще в раннім дитинстві він сидів з батьком за географічною картою, розбирав біблійні вірші й Підводив підсумки безграмотним рахункам селян, міщан і фабричних, а з матір’ю читав священну історію, учив байки Крилова. А в 14-15 років він самостійно їздив з дорученнями від батька в місто й ніколи не траплялося, щоб він забув що-небудь, переінакшив, недоглядів, схибив. Ілля Обломів виховувався своєю матір’ю, що вважала, що знання ніякої особливої користі не принесуть, і все в будинку були перейняті переконанням у тім, що навчання й батьківська любов ніяк не повинні збігатися або що свято в четвер - непереборна перешкода до навчання на весь тиждень. На м’який характер Илюши Обломова вплинула й среднерусская природа з неквапливим плином рік, з великим спокоєм полів і величезних лісів. Ні страшних бур, ні руйнувань не було в Обломовке. Безмежною любов’ю й пещенням був оточений Илюша Обломів у дитинстві. А яке щедре багате хлібосольство було в Обломовке! Як любили поїсти й знали користь у багатьох російських блюдах! Спокійно, неквапливо, буденно текло життя в Обломовке. Дорослі Ілля Ілліч Обломів і Андрій Штольц ще більше відрізняються друг від друга. Штольц боїться уяви, цього лукавого супутника життя. Обломів же живе тільки мріями, розвиваючи уяву, і будує нездійсненні плани. Штольц енергійний, він постійно в русі: знадобиться суспільству послати в Бельгію або Англію агента - посилають його; потрібно написати який-небудь проект або пристосувати нову ідею до справи - знову вибирають його. Обломів же постійно й непомітно для себе пориває зв’язок із суспільством. 7-10 тисяч доходу дозволяють йому з ледачим спокоєм проводити життя на дивані. Лежання робиться його нормальним станом, навіть читання починає стомлювати Іллю Ілліча. Він зізнається Андрію, що йому й жити-те лінь. Без Штольца Ілля Ілліч не може ні на що зважитися, втім, і додержуватися рад Штольца Обломів не квапиться: занадто різне в них поняття про життя, про працю, про додаток чинностей. Не вміє обходитися без сторонньої допомоги Обломів саме цією рисою свого характеру представляє повну протилежність Андрію Штольцу, що з раннього віку привчений батьком ні на кого ні в чому не розраховувати. Таким чином, прочитавши роман И. А. Гончарова “Обломів”, ми бачимо основну композиційну особливість - контрастність образів. Протиставляючи Обломову Штольца, Гончарів ясно показує вмирання феодально-кріпосницького ладу й зростаючу активність нового - буржуазного. ALL Soch. ru 2001-2005 0; margin-bottom: 0″ align=”justify”>Роман був завершений і надрукований саме в ту пору, коли наступила криза самодержавно-кріпосницького укладу життя. Недарма відомий критик писав: “Обломів” мав величезний успіх у російських читачів. Потрібно було жити в той час, щоб зрозуміти, яку сенсацію збудив цей роман у публіці і якому приголомшливому враженні зробив він на суспільство. Він, як бомба, упав е інтелігентне середовище саме під час найдужчого суспільного порушення, за три роки до звільнення селян, коли у всій літературі проповідували хрестовий похід проти сну, інерції й застою”.