Що мені дало знайомство з особистістю й творчістю Достоєвського. Знайомство із творчістю Достоєвського насамперед дало мені улюбленого письменника, а улюблена книга це завжди друг і наставник, і нове відкриття. Так що придбала я відразу дуже багато, що напевно вистачить на все життя. Перш ніж уперше взяти в руки Достоєвського, я вже знала думки багатьох людей про цього письменника, думки найрізноманітніші, але все сходилися в одному: читати Достоєвського важко. Я переконалася в правильності цих слів
Читання романів Достоєвського вимагає постійної напруженої роботи думки в цьому всі труднощі. Тому людині, що не привыкли працювати із серйозною літературою, Достоєвський може здатися нудним і нецікавим. Але я не знаю письменника більше глибокого, чим Достоєвський
Іноді здається, що для нього не існує схованок у людській душі, навіть у душі жінки. Герої Достоєвського завжди йдуть через моральні мучення, ища відповіді на свої питання про сенс життя, про щастя й призначення людини, порию помиляючись і разом з його героями проходить через все це читач. І нехай я не знайду своєї відповіді, нехай я не знайду своєї відповіді, нехай я в чомусь не погоджуся з Достоєвським, але адже істина народжується в суперечках, і саме складність і протиріччя Достоєвського зайвий раз наштовхне мене на роздум
Ще древні говорили :”Пізнай самого себе”. Теперішній зміст цих слів можна зрозуміти, прочитавши хоча б один з романів Достоєвського, основою кожного з яких є поглиблення у внутрішній мир героїв. Достоєвський великий гуманіст. Його романи нікого не залишають байдужими, довго не дають спокою читачеві, змушуючи задуматися над такими, здавалося б, простими поняттями, як добро й зло, щиросердечна щедрість і байдужість. Людство коштує зараз на грані самознищення, і від того, як люди вирішать ці “прості” питання, залежить майбутнє нашої планети
Глибоко хвилюють гострі соціальні проблеми, поставлені в романі Достоєвського: страшні картини вбогості, нещасть, голоду встають перед очами ясно й неминуче. Достоєвський мріяв про перебудову життя, про загальне щастя. Шляхом же до загального благоденства він помилково вважав смиренність і покірність, прощення зла кожному й непротивлення злу насильством. Але, не дивлячись на це, твору Достоєвського не втратили своєї викривальної сили
На сторінках свого роману “Злочин і покарання” Достоєвський викриває теорію “бонопартизма” ,теорію “сильної особистості”. Кожна людина трошки або багато вважає себе особливим. І це закономірно для кожної людини в житті існує своє особливе призначення, своя доля, нарешті. Але є люди, які в силу якихось обставин або виховання, вирішують, що вони раптом вибрані, “сверхчеловеки”, що велика мета в житті, поставлена ними в житті, може виправдати будь-які засоби її досягнення. Але Достоєвський спростовує цю ідею владарів і підвладних, переконуючи, що зло, нехай і змушене, принесе тільки зло й страждання всім, спричинить copyright
Збережи - » Що мені дало знайомство з особистістю й творчістю Достоєвського . З'явився готовий твір.