Події, описані в новелі Т. Манна «Маріо і чарівник», відбуваються в 30-ті роки двадцятого століття в італійському курортному містечку Торре ді Венере. Як атмосфера курорту має забезпечувати відпочиваючих комфортом і розвагами. Але в Торре гості містечка зіткнулися з відвертою ворожістю — «злість і шматування, напруження з самого початку висіли в повітрі», «тутешнім бракувало щирості й невимушеності», тут «загрозливо зосередився весь дух тамтешніх настроїв». Ці зауваження автора створюють тривожний настрій, готують читача до того, що розв’язка твору буде трагічною. Дух в природі поєднується із задушливою атмосферою в Італії, де політичні часи тісно пов’язана з ідеєю нації. Зверхність, грубість влади у ставленні до людей передалася і пересічним громадянам.
Кавальєро Чіполло — «мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку», стриптизер, перетворював свої вистави на зле знущання з людей, над їхніми найпотаємнішими, найінтимнішими почуттями, роблячи з них посміховисько, слухняних ляльок. Практично ніхто в залі не міг опиратися злій волі чарівника. Милам Анджольєрі, симпатична порядна жінка середніх літ, господиня пансіонні , вірна дружина, не вагаючись пішла за кривобоким чарівником, тільки-но він наказав їй. Інші глядачі виходили на сцену й танцювали без музики, підкорюючись ляскоту батога в руках Чіполло. А цей злий демон викликав нові жертви і розповідав кожному подробиці його життя. Глядачі дивувалися, захоплено плескали в долоні, а кривобокий, страшний, напівп’яний маестро знаходив дошкульні слова, щоб принизити гідність людини.
Та ось у залі він побачив Маріо — «… кремезного юнака років двадцяти, коротко підстриженого, з низьким лобом і важкими повіками над туманно-сірими, з зеленим і жовтим полиском очима». «Зовнішність його не здавалася простацькою, насамперед, завдяки вузеньким гарним рукам, аристократичним навіть для жителя півдня…»
Маріо за наказом чарівника слухняно пішов на сцену. Чіполло розповів здивованому хлопцеві про його попередню роботу і зауважив, що зараз юнак журиться через кохання. Із зали почувся глузливий регіт іншого хлопця, Джопанотто, що добре знав ім’я Сільвестри, яку таємно і безнадійно кохав Маріо.
Чіполло, цей злий чарівник, під гіпнозом змусив Маріо повірити в те, що на сцені знаходиться кохана дівчина, і наказав юнакові поцілувати себе. Цей блудник чепурився, кокетливо поводив кривими плечима, манірно закочучи очі, а Маріо бачив перед собою чарівну Сільвестру і задихався від кохання, щастя і пристрасті.
У залі запала мертва тиша, яку порушив регіт суперника Маріо.
Раптом поцілований горбань ляснув нагайкою, звук якої розбудив Маріо, він кинувся зі сцени, на ходу витяг пістолет і вистрілив у Чіполло. Маріо не витримав наруги над своїми почуттями, єдиний серед глядачін і учасників збунтувався і покарав гидкого демона.
Томас Манн у невеликому творі показав усю складність людських стосунків. Не можна знущатися з людей, плювати їм у душу і принижувати особистість, адже може статися так, шо знайдеться хтось, хто не захоче терпіти наруги над своїми почуттями.
Збережи - » Сенс бунту Маріо (за новелою Т. Манна «Маріо і чарівник») . З'явився готовий твір.