САТИРА МАЯКОВСЬКОГО | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

САТИРА МАЯКОВСЬКОГО

САТИРА МАЯКОВСЬКОГО Але Маяковський був не тільки співаком Жовтня і як ми показали вище, його безстороннім суддею. У наші дні актуалізується сатира Маяковського. Він віддав їй данина й у ранній творчості в гіперболічно загострених гімнах судді, критикові, ученому, хабару, в “Останній Петербурзькій казці”. Він виступав проти міщанської байдужості до соціально значимих проблем, проти видимості справи. Настільки ж жагучого викривача знайшло в особі Маяковського радянське міщанство. У вже, що цитувалася монографії Ф. Н.Пицкель відзначає, що сатира Маяковського 1918-1919 років була спрямована проти старого миру, що, як здавалося поетові, єдиним махом знищується революцією

Так, в 1918 році він глумливо й назавжди ховав бюрократа: Сидів собі, попивав і покрадывал. Упокій, господи, душу бюрократову. Але в 1921 році поет змушений визнати, що поспішив з похоронами, і знову береться за сатиричне перо, що викриває радянського бюрократа, що “листів царського в сто крат” (39; 252). Один раз на зборах літературної групи в Нижньому Новгороді Маяковському поставили запитання про те, чому він увесь час пише про бруд, про недоліки, а не про троянд, про прекрасний? “Я не можу не писати про бруд, про негативний,відповідав Маяковський тому що в житті ще дуже багато дряни, що залишилося від старого

Я допомагаю вимітати цю дрянь. Заберемо дрянь, розцвітуть троянди, напишу про їх” (31; 473). Це висловлення розкриває творчі принципи Маяковського і його відношення до жанру сатири як знаряддю боротьби проти старого, що закоснели, що ганьбить ідеї нового миру. У вірші “Похмуре про гумористів” поет призивав сатириків “крити різкою” всі суспільні пороки. “Для підходу для такого мало, чи що, життя погане?

“задавав він їм риторичне питання. Сам же був нещадний у переслідуванні поганого, негативного. Маяковський був непримиренний до мерзоти в будь-якому обличии й прояві, тому зовсім невипадкові в його творчості такі вірші, як “Хулиганщина”, “Хабарники”, “Товариш Іванов”, “Помпадур”, “Стовп”, Підлиза”, “Мерзота” і інші. У вірші “Про те, як деякі втирають окуляри товаришам, що мають циковские значки” автор зачіпає й розкриває проблему, що стала характерної для всієї радянської системи

Отже, два чоловіки зі значками у вигляді червоних прапорців, що вказують на їхню приналежність до Центрального виконавчого комітету (ЦИК), направляються для перевірки в установу. Двері перед ними запобігливо розорює швейцар; завідувач, не пишаючись ні чином своїм, ні окладом, відразу ж приймає їх без усякої доповіді. Ніякої черги ні, послужливо підносяться всі необхідні довідки й резолюції… Словом, всі як треба, як і треба при соціалізмі без тяганини, без бюрократизму. Члени Цика не можуть сховати своєї радості

Вони впевнилися, що перед ними “рай земний, а не учрежденьице”. Наступного дня вони ж, залишивши будинку свої значки, знову підходять до дверям тої ж установи. Швейцар, що тільки вчора обдував copyright

Збережи - » САТИРА МАЯКОВСЬКОГО . З'явився готовий твір.

САТИРА МАЯКОВСЬКОГО





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.