Роздуму після знайомства з лірикою Ліни Костенко | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Роздуму після знайомства з лірикою Ліни Костенко

Немає поетів, які б не писали про любов. І це не дивно. Тому що серед людських почуттів воно займає видне місце й, як говорять, є мірилом людської душі. Любов окриляє людини, робить його шляхетним, піднімає до духовних висот навіть тоді, коли приносить страждання, розчарування, біль. Почуття любові прагне до вираження й тому дає поштовх до творчості. От чому так багато написано про любов. Кожний поет по-своєму оспівує це прекраснейшее почуття, що здатне розвивати людяне в людині. От чому, на мою думку, тема любові є наскрізний у творчості Ліни Костенко. Її інтимна поезія є класикою української любовної лірики. Ці поезії своєрідні, гарні, своєї завершенностью, художнім виконанням, мають свої джерела краси. Тому вражає кожний Линин стих, кожна її фраза..

Кожне слово проговорює про любов, навіть шаленіє, кричить у поезії «Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані». Хоча на перший погляд здається, що це просто гарний пейзаж весняної природи: Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані. Такі сади були тоді розпустилися. І вся в гірляндах, як індійська жриця, Весна блищала в іскорках роси. Плакучі верби не могли журитися, Такі були в іволг голосу! Насправді це свято любові. Навіть природа захмеліла від щастя. Вона точніше всього передає настрій сповненої любовними почуттями героїні. Для такого почуття навіть «не вистачало небагато часу». Двоє сп’янілих від щастя людей не можуть насититися один іншим. Яка повінь почуттів! Ми переповнені переживаннями, емоційним станом. І це завдяки майстерності поетеси. Любов - невгамовна пристрасть. Це ще одна грань цього почуття. От про таку любов читаємо в Ліни Костенко:

  • Спини мене прийди в себе й розмерзнися
  • така любов буває раз у житті
  • вона ж промчить над зламаним життям
  • за нею будуть бігти отовсюду
  • вона ж порве нам спокій до струни
  • вона ж слова обозжет вустами

Одну має ціль лірична героїня — висловитися. До цього примушує той стан психологічної напруги, у якому вона перебуває. Тому не стежить вона за розділовими знаками (їх у поезії немає), їй не до них. Жагуче почуття робить цей монолог цілісним, зачаровує своєї завершенностью. Героїня відчуває таке сильне почуття, що навіть, здається, сама його боїться. Вона намагається вберегтися від нього, тому що якось інтуїтивно відчуває, що ця небажана любов «загрожує зламаним життям», втратою спокою, якоюсь несумісністю з ним («або біля тебе душу відморожу або біля тебе полум’ям згорю»). Вона тримається. Але вона - жінка, вона - слабка: ще поки можу але вже не можу

Бушует жагуча любов, немає порятунку від її. Перед нами - психологічна драма. Хто може виправдати або засудити закоханих, кому під силу зупинити цю пристрасть? Кому дано розкрити таємницю цього почуття? Тільки Всевишньому… Тому що їм воно дано людині

Схвилювала ще одна історія любові, що так уміло змалювала поетеса в поезії «Я дуже важко вами отболела». Це щемливий спогад про страсті, що проходить. Але вона проходить не безвісти. Вона залишила в душі ліричної героїні незабутній слід

Сила любові була такий, що вона видається схожої на хворобу («я дуже важко вами отболела»). Любов принесла біль і страждання, і в цьому винний Он. Але символізує інше. У такий розпачливий час вгасання почуття й розлуки закохані намагаються залишитися рідними, тому що любов зблизила їх, разом з тим вони відчувають у своїх відносинах холод відчуженості

И чудо - поетичне оповідання про вгасання почуття перетворюється у світлий гімн любові. Це «казка днів», «світлий сон» у житті ліричної героїні, що облагороджує існування людини в цьому світі, коштуючи «тихим сяйвом» над її долею

Здається; що лірична героїня Лининих поэзий зійшла до нас зі сторінок романів XIX сторіччя. До улюбленого звертається на Ви, любов для неї - явище духовно підняте, вона глибоко розуміє святість цього почуття. Ліна Костенко - поет від Бога, і тому не терпить Ліна приниження цього почуття. Це почуття світле. Недарма одна з поэзий так і названа - «Світлий сонет». Поетеса повторює, що хоча й не відповів хлопчик взаємністю дівчині, немає причин сумувати, тому що цій сімнадцятилітній дівчині повезло: прийшло до неї світле почуття

А от ще незабутня поезія. Це своєрідна молитва до любові, у якій поетеса висловлює бажання, щоб це почуття стало для неї джерелом радості, блаженних снів, тому що вона перед ним відкрита

  • Моя любов! Я перед тобою
  • Бери мене у свої блаженні сни
  • Але благаю лише про одному:
  • лише не зроби слухняною рабою,
  • не надми й крил не обсічи!

Не можна не погодитися зі словами И. Жмута, що сказав, що «Ліна Костенко - поет, що будить прагнення щирості, правди, висоти». І цим ціна її поезія

Збережи - » Роздуму після знайомства з лірикою Ліни Костенко . З'явився готовий твір.

Роздуму після знайомства з лірикою Ліни Костенко





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.