Ганна Хоу пише своїй подрузі Клариссе Гарлоу про те, що у світлі багато говорять про сутичку між Джеймсом Гарлоу й сером Робертом Ловеласом, що закінчився пораненням старшого брата Кларисси. Ганна просить розповісти про те, що трапилося,, а від імені своєї матері просить надіслати копію тієї частини заповіту діда Кларисси, у якій повідомляються причини, що спонукали літнього джентльмена відмовити своє майно Клариссе, а не синам або іншим онукам

Кларисса у відповідь докладно описує случившееся, починаючи своє оповідання з того, як Ловелас потрапив у їхній будинок (його представив лорд М. - дядько молодого есквайра). Усе відбулося під час відсутності героїні, і про перші візити Ловеласа вона довідалася від своєї старшої сестри Арабелли, що вирішила, що витончений аристократ має на неї серйозні види. Вона без стиснення розповідала Клариссе про свої плани, поки не зрозуміла нарешті, що стриманість і мовчазна чемність парубка свідчать про його холодність і відсутність якого-небудь інтересу до Арабелле. Захвати змінилися відкритою ворожістю, що охоче підтримав брат. Виявляється, він завжди ненавидів Ловеласа, заздрячи (як безпомилково розсудила Кларисса) його аристократичній витонченості й невимушеності в спілкуванні, що дається походженням, а не грішми. Джеймс почав сварку, а Ловелас лише захищався. Відношення сім’ї Гарлоу до Ловеласа різко змінилося, і йому відмовили від будинку

З обіцяної копії, прикладеної до листа Кларисси, читач довідається, що сім’я Гарлоу досить заможна. Всі три сини покійного, у тому числі й батько Кларисси, мають у своєму розпорядженні значні засоби - рудниками, торговельними капіталами й т.д. Брат Кларисси забезпечений своєю хресною матір’ю. Кларисса ж, із самого дитинства заботившаяся про старого джентльмена й тим самим продлившая його дні, оголошується єдиною спадкоємицею. З наступних листів можна довідатися про інші пункти цього заповіту. Зокрема, по досягненні вісімнадцятирічного віку Кларисса зможе розпоряджатися успадкованим майном по своєму розсуді

Сімейство Гарлоу обурюється. Один із братів батька - Энтони - навіть говорить своїй племінниці (у своїй відповіді на її лист), що права на землю Кларисси у всіх Гарлоу з’явилися раніше, ніж вона народилася. Її мати, виконуючи волю чоловіка, пригрозила, що дівчина не зможе скористатися своїм майном. Всі погрози повинні були примусити Клариссу відмовитися від спадщини й вийти заміж за Роджера Солмса. Всі Гарлоу прекрасно знають про скнарість, жадібність і жорстокість Солмса, тому що ні для кого не секрет, що він відмовив у допомозі своїй рідній сестрі на тім підставі, що вона вийшла заміж без його згоди. Так само жорстоко він надійшов і зі своїм дядьком

Оскільки сім’я Ловеласа має значний вплив, те Гарлоу не відразу поривають із ним, щоб не зіпсувати відносин з лордом М. У всякому разі, переписка Кларисси з Ловеласом почалася на прохання сім’ї (відправляючи одного свого родича за кордон, Гарлоу мали потребу в радах досвідченого мандрівника). Парубок не міг не закохатися в чарівну шістнадцятирічну дівчину, що володіла прекрасним складом і відрізнявся вірністю суджень (так розсудили всі члени сімейства Гарлоу, і так якийсь час здавалося самої Кдариссе). Пізніше, з листів Ловеласа до свого друга й наперсника Джонові Белфорду, читач довідається про щирі почуття молодого джентльмена й про те, як вони мінялися під впливом моральних якостей юної дівчини

Дівчина упорствует у своєму намірі відмовитися від шлюбу із Солмсом і заперечує всі обвинувачення в тім, що захоплено Ловеласом. Сім’я дуже жорстоко намагається придушити норовистість Кларисси - її кімнату обшукують, щоб знайти листи, що викривають її, а довірену служницю проганяють. Її спроби знайти допомогу хоча б в одного із численних родичів ні до чого не приводять. Сімейство Кларисси з легкістю зважувалося на будь-яке вдавання, щоб позбавити непокірливу дочку підтримки навколишніх. У присутності священика демонстрували сімейний мир і згода, для того щоб потім обходитися з дівчиною ще жорсткіше. Як потім Ловелас напише своєму приятелеві, Гарлоу всі зробили для того, щоб дівчина відгукнулася на його залицяння. Із цією метою він оселився неподалік від маєтку Гарлоу під чужим ім’ям. У будинку Гарлоу обзавівся спостерігачем, що повідомляв йому всі подробиці происходившего там, чим він пізніше вражав Клариссу. Природно, що дівчина не підозрювала про щирі наміри Ловеласа, що обрав її знаряддям мести ненависним Гарлоу. Доля дівчини його мало цікавила, хоча деякі його судження й учинки дозволяють погодитися з первісним відношенням до нього Кларисси, старавшейся судити про нього справедливо й не піддавалася всіляким слухам і упередженому до нього відношенню

На постоялому дворі, де влаштувався молодий джентльмен, жила молоденьая дівчина, що захопила Ловеласа своєю юністю й наївністю. Він помітив, що вона закохана в сусідського юнака, але надій на шлюб молодих людей ні, тому що йому обіцяна значна сума, якщо він жениться на вибір своєї сім’ї. Чарівна безприданниця, що виховується у своєї бабусі, не може ні на що розраховувати. Про все це Ловелас пише своєму приятелеві й просить його по приїзду з повагою ставитися кбедняжке.

Ганна Хоу, довідавшись про те, що Ловелас живе під одним дахом з молодою особою, попереджає Клариссу й просить не захоплюватися безсоромним залицяльником. Кларисса, однак, хоче впевнитися в правдивості слухів і звертається до Ганни із проханням поговорити з передбачуваної коханої. У захваті Ганна повідомляє Клариссе, що слухи брехливі, що Ловелас не тільки не спокусив безневинної душі, але й, переговоривши з її сім’єю, постачив дівчину приданим у розмірі тих же ста гіней, які були обіцяні її нареченому

Родичі, бачачи, що ніякі угоди й утиски не діють, заявляють Клариссе, що відправляють її до дядька і єдиним її відвідувачем буде Солмс. Це означає, що Кларисса приречено. Дівчина сповіщає про це Ловеласові, і він пропонує їй бігти. Кларисса переконана, що їй не слід надходити таким чином, але, розчулена одним з листів Ловеласа, вирішує сказати йому про це при зустрічі. На превелику силу добравшись до домовленого місця, тому що за її прогулянками по саду стежили всі члени сімейства, вона зустрічає свого відданого (як їй здається) друга. Він же намагається перебороти її опір і захоплює за собою до приготовленого заздалегідь кареті. Йому вдається виконати задумане, тому що дівчина не сумнівається, що їх переслідують. Вона чує шум за садовою хвірткою, вона бачить переслідувача, що біжить, і інстинктивно піддається наполегливості свого «рятівника» - Ловелас продовжує повторювати, що її від’їзд означає шлюб із Солмсом. Тільки з листа Ловеласа своєму спільникові читач довідається, що мнимий переслідувач почав виламувати замок по домовленому сигналі Ловеласа й гнатися за молодими людьми, що ховаються, так, щоб нещасна дівчина не довідалася його й не змогла запідозрити змови

Кларисса не відразу зрозуміла, що відбулося викрадення, тому що деякі деталі що відбувається відповідали тому, про що писав Ловелас, пропонуючи втечу. Їх очікували дві знатні родички джентльмена, які насправді були його переодягненими спільницями, які допомагали йому тримати дівчину взаперті в жахливому кублі. Більше того, одна з дівиць, стомлена дорученнями (їм доводилося переписувати листа Кларисси, щоб він знав про наміри дівчини й об неї до нього відношенні), радить Ловеласові надійти із бранкою так само, як колись він надійшов з ними, що згодом і відбулося

Але перший час аристократ продовжував причинятися, то роблячи дівчині речення, те забуваючи про нього, змушуючи перебувати, як вона один раз виразилася, між надією й сумнівом, ПІШОВШИ з рідного дому, Кларисса виявилася у владі молодого джентльмена, тому що суспільна думка була на його стороні. Тому що Ловелас уважав, що остання обставина очевидно для дівчини, то вона повністю в його владі, і він не відразу зрозумів свою помилку

Надалі Кларисса й Ловелас описують ті самі події, але по-різному їх витлумачуючи, і тільки читач розуміє, як помиляються герої щодо щирих почуттів і намірів друг друга

Pages: 1 2