Рецензія на п’єсу А. В. Вампилова «Прощання в червні» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Рецензія на п’єсу А. В. Вампилова «Прощання в червні»

Дарунок драматичного письменника - із самих рідких у літературному ремеслі. Форма драми ставить чимало соромливих умов. Потрібні особливий драматичний слух, подібний музичному, і чуття, щоб не просто перекладати літературне мовлення в діалоги, але щоб вона лилася блискаючим, напористим потоком. Так ще необхідно вміти привести на сцену героя, зштовхнути його з іншими й вчасно повести, щоб актор не переминався праздно на підмостках, - інакше занудиться зал для глядачів. І чи мало ще що треба!

Але головне, щоб п’єса дихала життям - справжньої, пізнаваної. Всіма цими дарунками “милістю Божої” був нагороджений чудовий драматург А. Вампилов. Уже в першій великій п’єсі “Прощання в червні” власна тема Вампилова чутна як передвістя. Вона ще не набрала all soch © 2005 сили, тільки прорізується крізь сюжет “студентської комедії”, те занадто мудрої, те надто простенької, у стилі факультетського капусника. Отут ще багато ефектних положень, вони накидані щедро й нерозбірливо.

весілля, ЩоРозбудувалося, що несостоялись дуель, герой, що відбуває п’ятнадцять доби на примусових роботах… Автор ще не цілком вірить, що може удержати нашу увагу нарисом характеру. А характер уже представлений, своя тема заявлена долею молодого Колесова.

Талановитий студент - улюбленець курсу, зухвалий і спритний з дівчинами, відчайдушний бешкетник, д’артаньян, зірвиголова… Не лізе в кишеню за словом, зачаровує на ходу випадкову незнайомку на автобусній зупинці, є на весілля друзів через вікно й не губиться, коли його женуть із інституту: пристроюється садівником на дачі в громадянина Золотуева. Цей Золотуев нібито зовсім вставна комічна особа, але в задумі п’єси найважливіше

Порушуючи всі закони жанру, він вимовляє монолог на три сторінки, перебива_ не хоча б заради сценічної правдоподібності репліками співрозмовника начебто: “Ну адальше?”, “От так історія!”, “Ну й ну!” Монолог цей - про лихо старого хабарника, що нарвався на чесну людину

Він усе ніяк повірити не може, щоб той хабарів не брав, - усі беруть, важливо не промахнутися в запропонованій ціні. Золотуев ображається, обурюється на його показну чесність і, навіть відсидівши покладений строк, упевнений, що сидів понапрасну: виходить, мало давав. Але при чому отут пенсіонер Золотуев, коли нас цікавить залихватски сміливий, чесний і чарівний хлопець Колосов? У Колесове кипіння сил молодих, безпечне бешкетництво, але взагалі-те він відмінний малий і, коли його вибивають із інституту, більшість хлопців на його стороні. Лихо приходить до молодого героя з іншого боку: коли треба робити перший нежартівливий життєвий вибір

Отут вуж не крівця по жилках переливається, справа серйозне: інститут або любов? Так трапилося, що герой Вампилова скорив серце Тани, дочки ректора інституту, а це зовсім не по душі її батькові. От коли мораль Золотуева, із презирством і глузуванням відкинута, виявляється все-таки проблемою

А що, адже й правда, з життям не посперечаєшся. Це в книжках добре читати й у кіно бачити. А отут сам виріши, і для кожного цей один раз виниклий перед ним вибір у сто крат сутужніше, ніж здається в теорії й видали

Посміявшись над Золотуевым, Колесов сам не зауважує, як переходить у його віру: усе продається й купується, важливі ціна й ціль. Кинути кохану дівчину, як вимагає її батько, і важко й подловато. Але якщо диплом горить? Якщо доля на коні? Колесову було властиве все, що властиво гарному, чесному юнакові: поруч із захопленістю й поперек їй - скептична поза, поруч із романтикою душі недовіра до фрази, виховному натиску, моральним прописам, якими вічно набридають старші

Звідси, напевно, бешкетництво, молодецтво. Звідси й демонстративна практичність, показний раціоналізм, небагато смішний і ще безвинний у юному віці, але непомітно, як у Колесова, що виправдує перші поступки перед совістю. Для кожного з нас настає момент, коли з тихої гавані сім’ї, будинку, школи ти випливаєш у відкрите море життя й десь зустрічає тебе неминуче перше випробування совісті, перший рубіж, перейшовши який ти, трапляється, уже інша людина. Ця мінута, ця критична мить і цікавить найбільше Вампилова.

Проблеми ж, підняті драматургом у п’єсі, і зараз, більш ніж через двадцять років, на жаль, актуальні

Збережи - » Рецензія на п’єсу А. В. Вампилова «Прощання в червні» . З'явився готовий твір.

Рецензія на п’єсу А. В. Вампилова «Прощання в червні»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.