Протиправність діяння | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Протиправність діяння

Сказане, однак, не означає, що дії несамовитих не небезпечні для навколишніх. Тому до подібним до осіб цілком правомірні примусові міри медичного характеру в умовах ізоляції від суспільства, які у великому ступені залежать від характеру й ваги захворювання

Отже, неосудність виключає провину, а отже, і кримінальну відповідальність

Неосудність дорослої людини визначається наслідком або судом на основі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, для неповнолітніх же досить точної констатації віку на момент здійснення злочину

У ст. 22 КК РФ передбачається й так звана обмежена осудність: вона вказує на те, що особа, що не могла повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними внаслідок хворобливого психічного розладу, підлягає кримінальній відповідальності, але подібний стан може враховуватися при призначенні покарання й служити підставою для призначення примусових мір медичного характеру. Визначити обмежену осудність досить складно, але цілком очевидно, що повинні бути враховані ті ж критерії, що й при неосудності повної: наявність певних дефектів психіки й знижена здатність керувати своїми вчинками

Суспільно небезпечне діяння спричиняє кримінальну відповідальність при досягненні суб’єктом певного віку. Ця умова передбачена практично у всіх КК мира

Законодавство різних країн по різному вирішує питання про початковий вік кримінальної відповідальності, причому розкид точок зору дуже значний: від восьми-дев’яти до 14 і навіть 16 літ

У ст. 20 КК РФ вказується мінімальний вік кримінальної відповідальності - 16 років, а по найнебезпечніших злочинах - 14 літ

Тільки з певного віку людин починає розуміти соціальну значимість своїх учинків, передбачати розвиток причинного зв’язку й найближчі результати свого вчинку, тобто стає здатним до критичного аналізу свого поводження й узгодженню його з певними нормами, прийнятими в суспільстві. У цьому випадку неповнолітнього можна умовно дорівняти кневменяемому.

Провина припускає різну комбінацію свідомості й волі в осудної особи. Під навмисною провиною мається на увазі, що особа усвідомить фактичну й соціальну значимість свого поводження, тобто розуміє, що воно заподіює іншому тілесні ушкодження, краде чуже майно й т.п. Безперечно, коли особа не усвідомлює фактичної сторони свого поводження, то воно не розуміє і її соціальної значимості. У цьому випадку про провину не може бути й мовлення

Характерними рисами наміру є:

а) свідомість суспільної небезпеки поводження;

б) передбачення суспільно небезпечних наслідків цього поводження

Сказане означає, що, діючи злочинним образом навмисне, суб’єкт усвідомить, що його дії (поводження) заподіюють або можуть заподіяти істотну шкоду інтересам суспільства, держави, особистості. Злочинні наслідки бувають матеріальними (майновий збиток або упущена вигода), фізичними (смерть, шкода здоров’ю, нормальному розвитку організму), екологічними (забруднення води, повітря, тобто навколишнього середовища; заподіяння шкоди флорі й фауні), моральними (заподіяння шкоди моральним підвалинам суспільства), соціальними (создающими небезпека для суспільства й держави або для правопорядку).

Небезпека моральних і соціальних наслідків полягає не стільки в заподіянні конкретної шкоди, скільки в створенні певної небезпечної ситуації, що має тенденцію до посилення, здатної привести до відомої соціальної напруженості в суспільних відносинах людей

Залежно від характеру суспільної небезпеки, а отже, і збитку, що загрожує суспільним відносинам, законодавець користується двома прийомами в законодавчому описі складів злочинів. У формальних складах злочинів (дезертирство, самовільне залишення частини) передбаченням суб’єкта може охоплюватися лише саме злочинне поводження (дія), його суспільна небезпека. Все інше лежить за межами об’єктивної сторони складу, а отже, і не включається в змістовну частину наміру. У матеріальні ж складах злочину передбаченням суб’єкта охоплюється не тільки соціальна сутність поводження, але, головним чином, суспільна небезпека його наслідків

При цьому, оскільки закон прийнятий і опублікований, існує припущення (презумпція), що особа, його що порушила, знало про заборону й усвідомлювало суспільно небезпечний характер свого поводження

Отже, суб’єктивним компонентом злочинного поводження є презумпція того, що всякий осудний і що досяг певного законом віку людина усвідомить суспільну (соціальну) небезпека свого поводження, і ця обставина не підлягає спеціальному доведенню з боку обвинувачення. Тому заздалегідь презюмируется, що тягар доведення пробачливої омани лежить на обвинувачуваному

У такий спосіб повинен вирішуватися питання про суб’єктивну сторону навмисних злочинів, а дорівнює злочинів, доконаних по легкодумству, тому що інтелектуальна сторона їх така ж, як і при намірі, але проявляється в значно більше невизначеній формі. Ущербність свідомості небезпеки дій при легкодумстві полягає в тім, що можливість настання наслідків для винного здається абстрактної й предотвратимой, хоча в дійсності це не так.

При недбалості свідомість хоча б абстрактної можливості передбачення наслідків відсутній взагалі, але ущербність свідомості винного полягає в тому, що він, як осудний людина, повинен був діяти більш обережно, тому що мав можливість передбачати настання суспільно небезпечних наслідків, але не скористався нею

Остання ознака злочину - його караність - деякими криміналістами оспаривается. Однак така думка помилково. Правильно помітив Н. Д. Дурманів: «Виключення караності із числа ознак злочину стирає грань між злочином і незлочином, тому що законодавство проводить грань між ними саме шляхом установлення санкції за діяння злочинні».

Дійсно, аморальних провин безліч. Їх набагато більше, ніж злочину у всякому навіть найбільшому кримінальному кодексі, але державна й суспільна реакції на них зовсім інші, чим на злочини. Розходження в тім і полягає, що останні караються від імені держави, і тому караність і повинна бути ознакою злочину

Pages: 1 2

Збережи - » Протиправність діяння . З'явився готовий твір.

Протиправність діяння





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.