Презумпція невинності | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Презумпція невинності

Здійснення правосуддя визначається поруч презумпций (принципів) в інтересах прав і воль людини й громадянина. Найбільш важливі з них: презумпція невинності, звільнення обвинувачуваного від тягаря доведення своєї провини, тлумачення сумнівів на користь підсудного

Одним з основних принципів правосуддя є принцип презумпції невинності, закріплений у ст. 49 Конституції. “Кожний обвинувачуваний у здійсненні злочину вважається невинним, поки його винність не буде доведена в передбаченому федеральним законом порядку й установлена вироком, що вступили в законну силу, суду”.

Перш ніж призначити покарання варто довести, що злочин зроблений саме цим особою

Викрити злочинця й довести його провину покликані органи дізнання й попереднього наслідку. При доведенні провини особа, що робило дізнання, слідчий, прокурор повинні строго керуватися нормами Кримінально-процесуального кодексу. Порушення вимог УПК може привести до втрати доказів, які згодом неможливо буде заповнити. Доказу, отримані з порушенням закону, зізнаються не мають юридичної чинності, не можуть бути покладені в основу обвинувачення, а також використовуватися для доведення обставин, що підлягають установленню в справі (п. 2, 3 ст. 69 УПК). При достатності доказів провини органи розслідування виносять постанову про залучення особи в якості обвинувачуваного

Пред’являючи особі обвинувачення, органи розслідування вважають його винним у здійсненні злочину, однак провину обвинувачуваного вони повинні довести. Обвинувачуваний уважається невинним доти, поки в справі не буде винесений обвинувальний вирок суду, що вступив у законну силу. Вирок суду набуває законної сили після закінчення строку його оскарження (опротестування), якщо він не був оскаржений або опротестований

У випадку приношення касаційної скарги (касаційного протесту) вирок, якщо він не відмінний, набуває законної сили після розгляду вищестоящим судом. Вирок, що не підлягає касаційному оскарженню, набуває законної сили з моменту його проголошення

Згідно ч. 2 ст. 49 Конституції забороняється покладати на обвинувачуваного обов’язок доводити свою невинність. Суд, прокурор, слідчий і особа, що робить дізнання, не вправі перекладати обов’язок доведення на обвинувачуваного. Сам обвинувачуваний має право доводити свою невинність, однак це тільки його право, що він може використовувати для свого захисту, але не обов’язок

Обвинувачуваний може давати будь-які показання, повністю відмовитися від дачі показань, від відповідей на окремі питання. Однак ні відмова від показань і відповідей, ні дача суперечливих або неправдивих свідчень не є підставою для обвинувального вироку. Непредставлення обвинувачуваним доказів своєї невинності не може розглядатися як доказ його винності

Визнання обвинувачуваним своєї провини може бути покладене в основу обвинувачення тільки тоді, коли воно підтверджено сукупністю доказів. Обов’язок доведення провини обвинувачуваного покладає на органи розслідування й прокурора. Таким чином, не обвинувачуваний зобов’язаний довести, що він невинний, а органи карного переслідування зобов’язані довести його винність

Із презумпції невинності випливає й ще одне положення: усякий сумнів тлумачиться на користь обвинувачуваного (ч. 3 ст. 49). Це означає, що якщо доказу в справі спірні або суперечливі й можливо їхнє різне тлумачення, то рішення повинне бути винесене на користь обвинувачуваного

Правило про тлумачення всякого сумніву на користь обвинувачуваного ставиться лише до тих сумнівам, які не можуть бути усунуті після самої ретельної перевірки всіх обставин справи. Тільки непереборні сумніви витлумачуються на користь обвинувачуваного. Обвинувачення повинне бути засноване на доведених, а не можливих фактах, і висновок про винність особи в здійсненні злочину може бути зроблений на підставі об’єктивно й точно встановлених доказів

Содержащиеся під стражів обвинувачуван і підозрювані вважаються невинними, поки їхня винність не буде доведена й установлена вироком, що вступили в законну силу, суду; вони користуються правами й волями, а також мають обов’язки, установлені для громадян Російської Федерації, з обмеженнями, передбаченими федеральним, насамперед вищезгаданим, законом. Ці обмеження не можуть бути довільними й повинні вводитися лише в тій мері, у якій вони обумовлюються вимогами ізоляції від суспільства

У статті 49 Конституції РФ закріплено одне з найважливіших положень демократичної правової держави, що знайшло своє відбиття, і в ст. 11 Загальної декларації прав людини, і в ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні й політичні права, - презумпція невинності

Принцип презумпції невинності визначає характер відносин між державою, його органами, посадовими особами й громадянами, з одного боку, і особою, проти якого висунуто обвинувачення в злочині, - з іншої. Хоча цей принцип сформульований як карно-процесуальний, його дія виходить за рамки властиво карного процесу й жадає від усіх - не тільки від органів, що здійснюють карне судочинство (слідчого, прокурора, суду), але й від інших осіб (у сфері трудових, житлових та ін. відносин) - ставитися до людини, чия провина в здійсненні злочину не доведена у вироку, що вступив у законну силу, як кневиновному.

Слід зазначити, що стаття 49 Конституції текстуально відносить презумпцію невинності тільки до обвинувачуваного, тобто до особи, у відношенні якого винесена постанова про залучення в якості обвинувачуваного (ч. 1 ст. 46 УПК), однак її положення рівною мірою ставляться й кподозреваемому.

Обвинувачуваний (підозрюваний) може бути визнаний винним лише за умови, що його провина буде доведена в передбаченому законом порядку (тобто належними суб’єктами - органом дізнання, слідчим, прокурором, потерпілим; за допомогою припустимих доказів; при дотриманні встановлених законом строків і інших умов) і буде встановлена в обвинувальному вироку суду. Винесення відносно особи виправдувального вироку незалежно від підстав виправдання (за відсутністю події злочину, за відсутністю в діянні складу злочину, через недоведеність участі підсудного в здійсненні злочину) - виключає можливість постанови його невинності під сумнів. Не дозволяє говорити про винність обвинувачуваного й винесення відносно його постанови (визначення) про припинення кримінальної справи через витікання строків давнини карного переслідування, амністії або помилування, смерті обвинувачуваного, зміни обстановки, застосування мер, що заміняють кримінальну відповідальність, і по деяким іншим так званим “нереабілітуючим” підставах (п. 3, 4, 8 ст. 5; ст. 6-9 УПК РСФСР; прим. до ст. 174, 224, 218 КК і ін.). Незважаючи на те, що в перерахованих випадках у постанові (визначенні) про припинення кримінальної справи не втримується висновок про невинність обвинувачуваного, а навіть навпаки, як би передбачається його винність, винесення такого рішення не повинне породжувати для особи ніяких негативних правових наслідків, що обумовлюються фактом здійснення злочину. Неприпустимість визнання особи винним у здійсненні злочину постановою про припинення кримінальної справи була підтверджена ще в 1990р. Висновком Комітету конституційного нагляду СРСР від 13 вересня 1990 р. “Про невідповідність норм карного й карно-процесуального законодавства, що визначають підстави й порядок звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням мер адміністративного стягнення або суспільного впливу, Конституції СРСР і міжнародним актам про права людини” (ВВС СРСР, 1990, N 39, ст. 775).

Таким чином, після вступу обвинувального вироку в законну силу презумпція невинності відносно конкретної особи як би припиняє свою дію. Однак це характерно лише для відносин, що складаються поза рамками карного судочинства. У карному ж процесі при перевірці законності й обґрунтованості вироків, що вступили в законну силу, принцип презумпції невинності не втрачає свого значення в якості правила, що визначає напрямок і порядок здійснення правосуддя: і прокурор, і суд, оцінюючи обґрунтованість зроблених у вироку висновків про винність засудженого, повинні виходити саме із цього принципу, а не із презумпції істинності вироку

Із принципу презумпції невинності випливає ряд правових наслідків, що одержали закріплення в інших частинах ст. 49 Конституції

Pages: 1 2 3

Збережи - » Презумпція невинності . З'явився готовий твір.

Презумпція невинності





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.